Справа №480/1370/17 20.02.2018
Провадження: № 11-кп/784/181/18 Головуючий суду першої інстанції:
Категорія: ухвала про відмову в УДЗ ОСОБА_1
Доповідач апеляційного суду:
ОСОБА_2
20 лютого 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5
розглянувши апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 в режимі відеоконференції на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні його клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 25.11.2008 року Братським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 185 КК України на 150 годин громадських робіт;
- 02.04.2009 року Братським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст.185, ст.70, ч. 4 ст.70 КК України - на 2 роки 18 днів позбавлення волі;
- 25.04.2012 року Братським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України - до арешту на строк 6 місяців, звільненого 25.10.2012 року за відбуттям строку покарання;
- 11.09.2014 Братським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18.11.2014 року вирок змінено та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
засуджений: ОСОБА_6
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою суду клопотання засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та несправедливою по відношенню до нього. Вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про застосування до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
При розгляді клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання, суд першої інстанції, дослідивши матеріали особової справи засудженого, дійшов до висновку, що засуджений характеризується посередньо, не працює, адміністрацією характеризується як такий, що не став на шлях виправлення.
Зважаючи на вищевказане, районний суд дійшов висновку про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення від покарання ОСОБА_6 .
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали без змін, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.
На думку апеляційного суду, розглядаючи клопотання засудженого ОСОБА_6 , суд першої інстанції належним чином дослідив всі обставини провадження та в достатній мірі вмотивував свій висновок про те, що він не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання, при цьому суд врахував не тільки факт відбуття останнім певної частини покарання, а й тяжкість і характер вчинених ним кримінальних правопорушень, поведінку засудженого під час відбування покарання, становлення його на шлях виправлення.
Згідно вимогам ст.81 КК України основною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи. Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Відмовляючи у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 , суд першої інстанції послався на те, що він був засуджений за тяжкий злочин, за час відбування покарання має посередню характеристику, на виробництві не працює, хоча стан його здоров'я цього не виключає.
З цим висновком суду 1 інстанції апеляційний суд погоджується, оскільки він відповідає обставинам кримінального провадження, даним про особу і поведінку засудженого ОСОБА_6 , який відповідно до матеріалів особової справи, а саме характеристики від 5 жовтня 2017 року за період відбуття покарання в установі виконання покарання характеризується посередньо, стягнень та заохочень не має.
З огляду на зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_6 не довів свого виправлення, що виключає можливість його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, про що зазначив в ухвалі суд першої інстанції і апеляційний суд погоджується з таким рішенням суду.
Рішення суду першої інстанції грунтується на матеріалах особової справи засудженого, даних щодо його особи та поведінки під час відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства, також рішення суду постановлене з урахуванням вимог кримінального матеріального та процесуального права, а тому є законним, обгрунтованим та вмотивованим.
А крім того, апелянт не навів жодної достатньо переконливої підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.405, 407, 424, 532, 537, 539 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2017 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: