Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа№480/2032/17
Провадження № 2/480/13/18
Іменем України
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого-судді Войнарівського М.М.,
присяжних ОСОБА_1, ОСОБА_2,
за участю:
секретаря судового засідання Трифонової О.І.
представника заявника ОСОБА_3,
представника особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію ОСОБА_4,
розглянувши 19 лютого 2018 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру - заклад комунальної власності Управління охорони здоров'я Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_5 про примусову госпіталізацію хворого на заразну (відкриту) форму туберкульозу легень,
встановив:
06 листопада 2017 року Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер - заклад комунальної власності Управління охорони здоров'я Миколаївської обласної державної адміністраціїзвернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про примусову госпіталізацію хворого на заразну (відкриту) форму туберкульозу легень ОСОБА_5.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_5 перебуває на стаціонарному лікуванні в Миколаївському обласному протитуберкульозному диспансері з 29 червня 2017 року по теперішній час з діагнозом: розширенорезистентний туберкульоз легень (дисемінований) з бактеріовиділенням. Під час стаціонарного лікування у диспансері хворий ОСОБА_5 не дотримується та порушує умови перебування у диспансері, неодноразово самовільно залишав відділення, зловживає алкогольними напоями, не дотримується інфекційного контролю. ОСОБА_5 являє собою епідемічну загрозу для оточуючих під час відсутності у відділенні. ОСОБА_5 відноситься до категорії хворих на заразну (відкриту) форму туберкульозу та злісно ухиляється від обов'язкового лікування.
ОСОБА_5 за медичними показниками становить епідемічну загрозу для оточуючих та потребує інтенсивної фази лікування, у зв'язку з цим рішенням ЛКК від 24 жовтня 2017 року за № 1214 було вирішено направити заяву до Миколаївського районного суду Миколаївської області про примусову госпіталізацію ОСОБА_5 до протитуберкульозного закладу строком на три місяці.
У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав.
Представник особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію, не заперечував проти задоволення заяви.
ОСОБА_5 становить загрозу розповсюдження хвороби і згідно з положеннями ч. 1 ст. 345 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судове засідання проводиться без його особистої присутності.
Заслухавши представників, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов такого.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” особи, хворі на інфекційні хвороби, контактні особи та бактеріоносії, які створюють підвищену небезпеку зараження оточуючих, підлягають своєчасному та якісному лікуванню, медичному нагляду та обстеженням. Особи, які хворіють на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, є носіями збудників цих хвороб або перебували в контакті з такими хворими чи бактеріоносіями, а також хворі на інші інфекційні хвороби у разі, якщо вони створюють реальну небезпеку зараження оточуючих, підлягають лікуванню, медичному нагляду та обстеженням у стаціонарах відповідних закладів охорони здоров'я чи наукових установ.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 11 Закону України “Про протидію захворюванню на туберкульоз” (далі - Закон) у разі якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих.
Частиною 3 статті 11 Закону передбачено, що примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону рішення про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації хворих на заразні форми туберкульозу приймається судом за місцем виявлення зазначених хворих або за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу та підлягає негайному виконанню. Органи Національної поліції за зверненням керівника протитуберкульозного закладу надають у межах своїх повноважень допомогу у забезпеченні виконання рішення суду.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на стаціонарному лікуванні в Миколаївському обласному протитуберкульозному диспансері з 29 червня 2017 року по теперішній час з діагнозом: розширенорезистентний туберкульоз легень (дисемінований) з бактеріовиділенням. Під час стаціонарного лікування у диспансері хворий ОСОБА_5 не дотримується та порушує умови перебування у диспансері, неодноразово самовільно залишав відділення, зловживає алкогольними напоями, не дотримується інфекційного контролю. ОСОБА_5 являє собою епідемічну загрозу для оточуючих під час відсутності у відділенні. ОСОБА_5 відноситься до категорії хворих на заразну (відкриту) форму туберкульозу та злісно ухиляється від обов'язкового лікування.
Враховуючи стан хворого, рішення ЛКК від 24 жовтня 2017 року за № 1214, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а тому ОСОБА_5 слід госпіталізувати до протитуберкульозного закладу строком на три місяці.
Частиною 2 статті 346 ЦПК України встановлено, що рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій цієї статті, підлягає негайному виконанню та є підставою для примусової госпіталізації або продовження строку примусової госпіталізації особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк.
Керуючись ч. 1 ст. 81, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264-265, ст. ст. 343-346 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Заяву Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру - заклад комунальної власності Управління охорони здоров'я Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_5 про примусову госпіталізацію хворого на заразну (відкриту) форму туберкульозу легень - задовольнити.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, примусово госпіталізувати до Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру - заклад комунальної власності Управління охорони здоров'я Миколаївської обласної державної адміністрації, який знаходиться за адресою: вул.Веселинівська,4, с.Надбузьке Миколаївського району Миколаївської області для лікування відкритої форми туберкульозу легень, строком на три місяці.
Рішення про примусову госпіталізацію ОСОБА_5 підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М.Войнарівський
Присяжні: ОСОБА_6
ОСОБА_2
19.02.2018