Справа № 822/2254/17
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
07 лютого 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.
за участю:секретаря судового засідання:Аніщенко А.О.
представника позивача: Ткачука Богдана Миколайовича
представника третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" до державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Денисюк Тетяни Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "ГВМ-АГРО", Головне управління Держеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання протиправними та скасування рішень,
В серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" (далі ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці") звернулося до державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Денисюк Т.І. (далі державний реєстратор Денисюк Т.І.), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "ГВМ-АГРО", Головне управління Держеокадастру в Хмельницькій області (далі ГУ Держеокадастру в в Хмельницькій області), ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання протиправними та скасування рішень. В позовній заяві просило визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35657168 від 14.06.2017 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 за ПП "ГВМ-АГРО"; визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36028015 від 07.07.2017 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 за ПП "ГВМ-АГРО".
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.10.2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник третьої особи ПП "ГВМ-АГРО" заперечував щодо задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач та решта третіх осіб в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи судовими повістками.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
05 січня 2007 року між ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" та ОСОБА_9 укладено Договір оренди земельної ділянки за №264, яка розташована на території Покутинецької сільської ради, площею 1,26 га, строком на 10 (десять) років, який зареєстровано в Віньковецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП центру ДЗК 27 червня 2007 року, реєстраційний номер 0407749002711.
17 лютого 2012 року між позивачем та ОСОБА_9 укладено Додаткову угоду від 17.02.2012 року до договору оренди земельної ділянки №264 а. Цією угодою внесено зміни до договору оренди від 05 січня 2007 року, зокрема до п.8 щодо строку його дії: "Договір укладено на 25 років". Угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Віньковецькому районі Хмельницької області 07 березня 2012 року за № 682060004001239.
Також, 29 жовтня 2007 року між ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" та ОСОБА_10. укладено Договір оренди земельної ділянки площею 2,57 га, яка розташована на території Виноградівської сільської ради, строком на 10 років, який зареєстровано в Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП центру ДЗК 29 жовтня 2007 року, реєстраційний номер 040776500281.
Вподальшому спадкоємцями ОСОБА_9 та ОСОБА_10., ОСОБА_6 04.07.2017 року та ОСОБА_7 14.04.2017 року було укладено з ПП "ГВМ-АГРО" договори оренди цих же земельних ділянок строком на 7 років.
Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.07.2017, державним реєстратором комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Денисюк Т.І. прийняті рішення: 1) 14.06.2017 за індексним номером 35657168-про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,5655 га, кадастровий номер НОМЕР_1 (орендодавець- ОСОБА_7., орендар-ПП "ГВМ-Агро"); 2) 07.07.2017 за індексним номером 36028015 - про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,258 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (орендодавець - ОСОБА_6, орендар - ПП "ГВМ-Агро").
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Земельного кодексу України, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися із такими висновками суду першої інстанці та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходить із такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Порядок проведення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 04.06.2017, №1952-15 ( далі - Закон №1952-15).
Відповідно до статті 2 цього Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно-офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з статтею 3 Закону №1952-15, загальними засадами державної реєстрації прав є зокрема:
-гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
- обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Частиною 2,3 цієї ж статті встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Статтею 4 Закону №1952-15 встановлено, що державній реєстрації прав зокрема підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
За змістом статті 9 Закону №1952-15, до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить забезпечення проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; формування та зберігання реєстраційних справ.
Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;
В силу положень ч. 3 статті 10 Закону №1952-15, державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно статті 15 Закону №1952-15, реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.
Згідно положень статті 18 Закону №1952-15, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Стаття 24 Стаття 24 Закону №1952-15 передбачає зокрема що, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України в постанові від 30 березня 2016 року по справі №814-3015-14.
Отже, враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що державний реєстратор під час вирішення питання про державну реєстрацію або відмову у такій реєстрації повинен перевірити подані йому документи, на відповідність їх вимогам встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та зокрема вчинити дії щодо встановлення факту наявності чи відсутності державної реєстрації обтяження на земельну ділянку з приводу реєстрації права на яку звернулися відповідні особи, тобто перевірити відсутність підстав зокрема для відмови у здійсненні державної реєстрації на підставі ч.6 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За наслідком такої перевірки державний реєстратор повинен прийняти відповідне рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. При цьому зазначеним законом встановлений чіткий перелік підстав такої відмови, та зазначене про недопустимість відмови у реєстрації з підстав які прямо не передбачені у відповідній статті цього закону.
Як слідує з матеріалів справи, державний реєстратор перевіривши подані йому документи, також на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", при прийнятті рішень про проведення спірної реєстрації договорів оренди земельних ділянок звертався до відділу Держгеокадастру у Ярмолинецькому районі Хмельницької області із запитом про надання інформації про наявність зареєстрованого до 2013 року права оренди чи інших речових прав на спірні земельні ділянки (а.с.70-73).
На запит відповідача, відділ Держгеокадастру надав розгорнуті відомості про відсутність зареєстрованих обтяжень на вказані земельні ділянки.
Отже, державний реєстратор фактично вжив необхідних заходів при проведенні реєстрації спірного договору оренди, здійснення яких від нього вимагають зазначені норми, а тому колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо здійснення державної реєстрації в даному випадку відповідали вимогам чинного законодавства щодо вчинення таких дій.
Між тим, як зазначалося вище, положення вказаного закону суворо контролюють та спрямовані на уникнення здійснення так званої повторної реєстрації прав та обтяжень на відповідний об'єкт, тобто на уникнення наявності одночасно зареєстрованих прав чи обтяжень зокрема і права власності чи користування на одну і ту ж земельну ділянку, оскільки така наявність фактично суперечить вимогам чинного законодавства та взагалі цілям цього закону.
Згідно з матеріалами справи, земельна ділянка НОМЕР_1 площею 2,5655 га, яка на даний момент належить ОСОБА_7, між якою та третьою особою і був укладений договір оренди посвідчений (зареєстрований в держреєстрі) за результатами дій державного реєстратора, що є предметом оскарження по даній справі, належала на праві приватної власності ОСОБА_10. та перейшла до ОСОБА_7 у порядку спадкування за заповітом.
Відповідно до копії договору про оренду землі від 29.10.2007року, укладеного між ОСОБА_10. та позивачем ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" вказана земельна ділянка сільськогосподарського призначення, надається останньому у оренду строком на 10 років, тобто до 29.10.2017 року, що також підтверджується актом прийомки-передачі ( а. с. 13).
При цьому, вказаний договір зареєстрований у Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП центру ДЗК 29.10.2007 року за № 040776500281.
Також, 05 січня 2007 року між ТОВ "Герром Інвест - Ярмолинці" та ОСОБА_9 був укладений Договір оренди земельної ділянки за №264, яка розташована на території Покутинецької сільської ради, площею 1,26 га, строком на 10 (десять) років, який зареєстровано в Віньковецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП центру ДЗК 27 червня 2007 року, реєстраційний номер 0407749002711.
Відповідно до Додаткової угоди від 17.02.2012 до договору оренди земельної ділянки №264 а, державний реєстраційний номер договору 0407749002711 від 27 червня 2007 року, вона зареєстрована у відділі Держкомзему у Віньковецькому районі Хмельницької області 07 березня 2012 року за №682060004001239.
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.12.2015 р., спадкоємцем вказаної земельної ділянки є ОСОБА_6
Згідно з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, і відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.
Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 23.05.2003 року №135 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", установлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Таким чином, договори оренди укладені між ОСОБА_10. та ОСОБА_9 з ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" були зареєстровані у встановленому на той момент законом порядку.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Отже, договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_10. та ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" укладений на 10 років набрав законної сили саме з моменту їх реєстрації--з 29.10.2007 року, а додаткова угода від 17.02.2012 року до договору оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_9--з 17.03.2012 року (день реєстрації), а тому укладення нових договорів між спадкоємцями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ПП "ГВМ-АГРО" в період дії попередніх договорів та їх державна реєстрація є порушенням чинного законодавства.
Посилання ж відповідача на те, що в діях державного реєстратора відсутня протиправність, так як він виконав всі необхідні вимоги при прийнятті рішення про державну реєстрацію і прийняв спірні рішення на підставі інформації Держземеагенства колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки інформацію про реєстрацію договорів оренди між ОСОБА_10. та ОСОБА_9 з ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" містилася і в інших документах, зокрема у Розділі 4 - Записи державної реєстрації договорів оренди землі в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, а також в самих договорах оренди землі, укладених між ОСОБА_10. і ОСОБА_9 з ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці".
Окрім того, відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що по земельній ділянці ОСОБА_7 не збігається кадастровий номер в Книзі реєстрації договорів оренди (НОМЕР_3), з кадастровим номером в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (НОМЕР_1).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, земельної ділянки за номером НОМЕР_3 не існує. І як вказує апелянт, під час розгляду справи в суді першої інстанції представник ОСОБА_7 визнав той факт, що померлій ОСОБА_10. належала тільки одна земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана обставина не спростована відповідачем та третіми особами і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Вказане дає підстави для висновку про фактично допущену описку у відповідній книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, зокрема у зазначенні невірного кадастрового номеру земельної ділянки щодо якої укладений та зареєстрований договір оренди від 29.10.2007
Як у же зазначалося, відповідно статті 15 Закону №1952-15, об'єкту нерухомого майна присвоюється свій індивідуальний номер, що є незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта, а тому в апеляційного суду відсутні сумніви щодо тотожності земельної ділянки щодо якої укладався договір у 2007 році та ділянки щодо якої укладений договір посвідчений спірною реєстрацією у липні 2017 року.
Суд першої інстанції, на думку апеляційного суду помилково не врахував дану обставину при ухваленні свого рішення та прийшов до невірного висновку про відсутність підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.
Отже, враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення державного реєстратора необхідно визнати протиправними та скасувати.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Денисюк Тетяни Іванівни:
-про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35657168 від 14.06.2017 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 за Приватним підприємством «ГВМ-АГРО»;
-про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36028015 від 07.07.2017 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 за Приватним підприємством «ГВМ-АГРО».
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 14 лютого 2018 року.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.