Справа № 679/1387/17
Головуючий у 1-й інстанції: Стасюк Р.М.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
14 лютого 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року (ухвалена в м.Нетішині) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського СРПП №1 Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Шидловського Олександра Вікторовича про скасування постанови,
В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП №1 Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Шидловського Олександра Вікторовича, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР №594808 від 02.10.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови, протиправно розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу чим здійснив порушення її прав передбачених ст.286 КУпАП .
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з недоведеності позивачем обставин, що на її думку є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, через спростування останніх наявними в матеріалах даної справи доказами. Крім того, позивачем не оспорювався факт керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі ОСОБА_2, зазначила, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції невірно здійснив трактування дій інспектора та не надав належної оцінки матеріалам справи, чим порушив норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просила скасувати постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року та ухвалити нову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача.
01.02.2018 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 06 лютого 2018 року було прийнято ухвалу.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови серії БР № 594808 від 02.10.2017 року, винесеної поліцейським СРПП №1 Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП у Хмельницькій області сержантом поліції Шидловським Олександром Вікторовичем, 02.10.2017 року о 19 год. 25 хв. на автодорозі Р-05 поблизу м.Нетішин позивач у темну пору доби керувала транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний номерний знак «НОМЕР_1», із неосвітленим номерним знаком, що не дозволяло визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів, чим порушила п.30.2 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп.
Колегія суддів, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Знання правил дорожнього руху є обов'язковим для кожного учасника дорожнього руху.
Відповідно до п.2.9 в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно з ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 30.2 ПДР України, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.
За положеннями п. 2.9 «в» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості). Темною порою доби вважається час від заходу сонця до сходу (п. 1.10 Правил дорожнього руху України). Так, з оскаржуваної постанови убачається, що час скоєння адміністративного правопорушення - 19:25 хв.
Положення ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує водія, зокрема, перевірити перед вирушенням в дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі, своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи доводи апелянта стосовно протиправності притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач 02.10.2017 року о 19 год. 25 хв. на автодорозі Р-05 поблизу м.Нетішин керувала транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний номерний знак «НОМЕР_1», у темну пору доби із неосвітленим номерним знаком., чим порушила вимоги п. 30.2 ПДР України, яка є належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, що підтверджує вчинення ОСОБА_2 вказаного правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_2 не оспорює факт керування транспортним засобом, з неосвітленим номерним знаком, при цьому зазначає про відсутність в її діях бажання та умислу для вчинення вказаного правопорушення. Проте, будь яких доказів в підтвердження своїх доводів, крім слів, позивачем як ні в суді першої інстанції так ні в суді апеляційної інстанції не надано.
Таким чином, колегією суддів в ході дослідження матеріалів справи не було встановлено жодних обставин, які на думку позивача є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року, прийнятої в межах даної справи.
Посилання позивача в адміністративному позові та поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків яких дійшов суд першої інстанції про доведеність вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Підсумовуючи викладене, судова колегія, враховуючи, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Граб Л.С. Біла Л.М.