14 лютого 2018 року Справа № 916/1977/17
м.Одеса, проспект Шевченка, 29
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Будішевської Л.О., Величко Т.А.
при секретарі судового засідання Станковій І.М.
за участю представників сторін:
від Одеської митниці ДФС - ОСОБА_1 - за довіреністю;
від ГУДКС України в Одеській області - не з'явився;
від ПП «Континент 15» - ОСОБА_2 - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Одеської митниці ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області
на рішення господарського суду Одеської області від 17 жовтня 2017 року
у справі №916/1977/17
за позовом Приватного підприємства «Континент 15»
до
- Одеської митниці ДФС;
- Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області
про стягнення 54962,67грн.
суддя суду першої інстанції: ОСОБА_3
час і місце ухвалення рішення: 17.10.2017р., 10год. 59хвил., м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №16
повний текст рішення складений 23.10.2017р.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
У судових засіданнях 16.01.2018р. та 06.02.2018р. оголошувались перерви згідно ст.216 ГПК України.
В судовому засіданні 14.02.2018р. згідно ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
11.08.2017р. Приватне підприємство «Континент 15» (надалі - позивач, ПП «Континент 15») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської митниці ДФС (надалі - відповідач, Митниця), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (надалі - відповідач, ГУДКС України в Одеській області, Казначейство), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.09.2017р.), просило суд стягнути з державного бюджету України (через ГУДКС України в Одеській області) грошові кошти у розмірі 54962,67грн. на відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій Одеської митниці ДФС України.
В обґрунтування позовних вимог ПП «Континент 15» зазначило, що у зв'язку із неможливістю випуску товарів з-під митного контролю для вільного обігу на території України, у відповідності до ст.ст.201, 202 Митного кодексу України, та у зв'язку із оскарженням у судовому порядку картки відмови в прийнятті митної декларації , митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060006/2016/00358 від 09.12.2016р. , він був вимушений розмістити товар на склад тимчасового зберігання, у зв'язку з чим 18.11.2016р. між ПП „Континент 15” (Замовник) та ТОВ „Перша брокерська контора” (Виконавець) був укладений Договір №57/16 на тимчасове зберігання та надання послуг, предметом якого є розміщення Замовником під митним контролем товарів (вантажів) на тимчасове зберігання за плату на складі тимчасового зберігання Виконавця (номер у реєстрі складів тимчасового зберігання №S/0037/V\00) (номер у реєстрі митних складів №М/0037/V\00) , а також надання Виконавцем Замовнику пов'язаних з цим послуг. Відповідно до умов п.1.3 цього Договору найменування послуг, їх вартість визначені Базовою тарифною угодою (додаток №1 до цього Договору). Відповідно до Акту №191 приймання вантажу на зберігання від 21.11.2016р. на зберігання під митним контролем було передано 112 місць вантажу на площі 30 кв.м. При цьому, Одеською митницею ДФС України було надано дозвіл на розміщення на тимчасове зберігання холодильників , морозильників у кількості 112 шт., шляхом оформлення відповідного Єдиного уніфікованого документу (ЄУД) №2888. Вартість послуг зберігання товару на складі тимчасового зберігання складала 220,20грн. на добу, що у 6,35 разів менше штрафу за наднормативний простій транспорту. Позивач зазначає, що на складі тимчасового зберігання товар зберігався до 21.04.2017р. і за період з 21.11.2016р. по 21.04.2017р. ПП „Континент 15” на користь ТОВ „Перша брокерська контора” було сплачено 27192,08грн. Узв'язку зі спливом строку зберігання на складі тимчасового зберігання, дозволеного Одеською митницею ДФС України та ст.204 МК України, ПП „Континент 15” було вимушено у відповідності до ст.ст.122, 125 МК України перемістити товар у митний режим митного складу, для чого було оформлено відповідну митну декларацію №500060/2017/004109 від 21.04.2017р. з кодом ІМ74 у графі 1. На митному складі за номером М/0405/V\00 товар зберігався у період з 21.04.2017р. по 23.06.2017р., після чого за митною декларацією №500060/2017/009311 від 23.06.2017р. був оформлений випуск цього товару з митного складу у вільний обіг на території України. За послуги зберігання на митному складі , на підставі Договору №4ТС/17 на тимчасове зберігання та надання послуг від 20.04.2017р. , за період з 21.04.2017р. по 23.06.2017р. ПП „Континент 15” сплатило на користь ТОВ “Південьмортранс” 27770,59грн. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2017р. у справі №815/861/17 за позовом ПП „Континент 15” до Одеської митниці ДФС України , залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017р. картку відмови у прийнятті митної декларації , митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060006/2016/00358 від 09.12.2016р. визнано протиправною та скасовано. Зазначені судові документи , з відміткою про набрання законної сили, а також ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017р. про виправлення описки , ПП „Континент 15” було отримано супровідним листом від 30.05.2017р. , що надійшов позивачу на початку червня 2017р. Отже внаслідок неправомірних дій Одеської митниці ДФС України та неможливості митного оформлення випуску товару у вільний обіг на території України у період з 21.11.2016р. по 23.06.2017р. , ПП „Континент 15” зазнало матеріальної шкоди на загальну суму 54962,67грн., що полягає у вимушеному утриманні та оплаті послуг зберігання.
З посиланням на норми ст.ст.ч.2 ст.30 Митного кодексу України, ст.1173 ЦК України, ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України, п.9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
28.08.2017р. та 05.09.2017р. ГУДКС України в Одеській області та Одеська митниця ДФС, відповідно, подали суду першої інстанції відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити у задоволенні позову.
05.09.2017р. Одеська митниця подала господарському суду Одеської області:
- клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша брокерська контора» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьмортранс»;
- клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №521/4556/17 за позовом ОСОБА_4 до Одеської митниці ДФС.
11.09.2017р. позивач подав місцевому господарському суду заперечення на відзиви Казначейства та Митниці.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. (суддя Рога Н.В.) задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Континент 15» - стягнуто з Державного бюджету України (через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області) на користь ПП «Континент 15» грошові кошти у розмірі 54962,67грн. на відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій Одеської митниці Державної фіскальної служби України; стягнуто з Одеської митниці Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП «Континент 15» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600грн. Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.ст.15, 22, 1173 ЦК України, ст.ст.224, 225 ГК України, ст.ст.201,202, ч.ч.1,3 ст.204, ч.2 ст.30 Митного кодексу України та вмотивовано наступним. Не погоджуючись з оформленням картки відмови, ПП „Континент 15” звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060006/2016/00358 від 09.12.2016р. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2017р. у справі №815/861/17, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017р., картку відмови у прийнятті митної декларації , митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060006/2016/00358 від 09.12.2016р. визнано протиправною та скасовано. При цьому, адміністративними судами було встановлено безпідставність відмови Одеської митниці ДФС України у митному оформленні (випуску) товарів, а відтак, було встановлено наявність неправомірних дій Одеської митниці ДФС України щодо ПП «Континент 15», які виразилися у безпідставній відмові в митному оформленні (випуску) товарів. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2017р. у справі №815/861/17, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017р. з відміткою про набрання законної сили, а також ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017р. про виправлення описки, ПП «Континент 15» було отримано супровідним листом від 30.05.2017р., що надійшов позивачу на початку червня 2017р. За таких обставин у даному випадку наявні всі елементи складу правопорушення, за результатом якого до Одеської митниці ДФС України судом може бути застосовано такий вид цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків у загальному розмірі 54962,67грн. на відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій Одеської митниці Державної фіскальної служби України . Щодо посилання Одеської митниці ДФС України у якості заперечень проти позову на наявність постанови у справі про порушення митних правил №1381/50000/16 від 14.02.2017р. , якою громадянку ОСОБА_4 - яка є директором ПП “Континент 15” , визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України -“дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів” , згідно якої на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (9673грн. 50коп.), то з цього приводу слід зазначити, що наявність зазначеної постанови не спростовує висновків адміністративних судів всіх інстанцій у справі №815/861/17 про безпідставність відмови у митному оформленні (випуску) товарів. Суд не погоджується з позицією Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, викладеною у відзиві на позовну заяву, адже, відповідно до положень ст.3 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Не погодившись з рішенням суду від 17.10.2017р., Одеська митниця ДФС звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Митниця зазначила, що рішення прийняте з порушення та неправильним застосуванням норм матеріального (ст.ст.1166, 1173 ЦК України, ч.ч.1-3 ст.71, ч.1 ст.129, ч.1 ст.201, ч.1 ст.438, ч.1 ст.425 МК України) та процесуального (ч.3 чт.35, ст.ст.49,79 ГПК України) права та підлягає скасуванню з наступних підстав:
- суд протиправно стягнув з Держбюджету України на користь позивача суму, яку позивач витратив на оплату послуг по зберіганню товарів на складі тимчасового зберігання в період з 21.11.2016р. по 09.12.2016р. - дії, рішення або бездіяльність Одеської митниці ДФС, які були вчинені (прийняті) до 09.12.2016р., не визнавались адміністративним судом протиправними та не скасовувались;
- суд не надав належної правової оцінки тому, що поміщення товарів на склад тимчасового зберігання було наслідком дій самого ПП «Континент 15», який добровільно уклав договір №57/16 від 18.11.21016р. на тимчасове зберігання та надання послуг та самостійно передав відповідно до Акту №191 від 21.11.2016р. товари на зберігання до ТОВ «Перша брокерська контора», при чому взаємовідносини між ТОВ «Перша брокерська контора» та позивачем визначаються умовами договору, за яким на ПП «Континент 15» (а не на Державний бюджету України) покладений обов'язок внести плату за зберігання товарів;
- суд протиправно стягнув з Державного бюджету України на користь позивача суму, яку позивач витратив на оплату послуг по зберіганню товарів на митному складі в період з 26.04.2017р. по 23.06.2017р.;
- суд не надав належної оцінки тому, що ПП «Континент 15» подало до Митниці митну декларацію №500060/2017/009311 на товари лише 23.06.2017р. (постанова Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі № 815/861/17 набрала законної сили ще 26.04.2017р.), а отже тривалий строк зберігання товарів на митному складі ТОВ «Південьмортранс» обумовлено бездіяльністю самого позивача, а не діями Одеської митниці ДФС, що свідчить про відсутність такого елементу складу правопорушення, з яким закон пов'язує відшкодування збитків, як причинного зв'язку між діями відповідача та наявною шкодою, а відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність відповідача;
- постанова Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2017р. у справі №815/861/17, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017, не можуть бути доказом протиправних дій, рішень або бездіяльності Одеської митниці ДФС; будь-яких інших доказів протиправної бездіяльності до позовної заяви не додано, а тому позивачем не доведено протиправної поведінки у вигляді незаконних дій, рішень або незаконної бездіяльності органу державної влади в період з 21.11.2016р. до 09.12.2016р. або з 10.12.2016р. по 23.06.2017р.;
- суд не врахував того, що позивач мав можливість самостійно обрати митний режим відносно товарів, або відправити товари під митним контролем до інших митниць для їх подальшого митного оформлення, або вивезти товари за межі митної території України;
- протягом усього часу зберігання товарів на митному складі ТОВ «Південьмортранс» позивач мав можливість подати митну декларацію та помістити товари в інший митний режим, але ПП «Континент 15» продовжувало зберігати товари на митному складі ТОВ «Південьмортранс»;
- у місцевого господарського суду були наявні підстави, передбачені статтею 79 ГПК України для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Вищого адміністративного суду України у справі №815/861/17 за адміністративним позовом ПП «Континент 15» до Одеської митниці ДФС, а також до набрання законної сили судовим рішенням Малиновського районного суду міста ОСОБА_2 у адміністративній справі №521/4556/17 за позовом ОСОБА_4 до Одеської митниці ДФС, і тому не зупинивши провадження у справі господарський суд Одеської області порушив положення статті 79 ГПК України;
- позивач не звертався до Одеської митниці ДФС з приводу поновлення прав та законних інтересів та відшкодування матеріальної шкоди, а отже Одеська митниця ДФС не порушувала та не могла порушити права та законні інтереси позивача під час розгляду його звернення, внаслідок чого він був змушений звернутись за судовим захистом, а тому у місцевого господарського суду були відсутні підстави для застосування ст.49 ГПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2017р. прийнято апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні 28.11.2017р.; відстрочено Одеській митниці ДФС України сплату судового збору у розмірі 1760грн. за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. по справі №916/1977/17 на строк до 28.11.2017р.; зобов'язано скаржника у строк до 28.11.2017р. сплатити судовий збір у розмірі 1760грн. та надати суду відповідні докази.
Крім того, 10.11.2017р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2017р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги Казначейство зазначило, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з огляду наступного:
- відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає по своїм зобов'язанням. ГУДКС України в Одеській області є окремою юридичною особою, самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувало, що знаходить своє підтвердження в оскаржуваному рішенні суду, в якому не зазначено жодної протиправної дії з боку Казначейства та не зроблено жодного посилання на норми чинного законодавства, які б передбачали покладання відповідальності на органи Державної казначейської служби України за дії інших органів, підприємств, установ, організацій;
- як стверджує позивач, з чим погоджується суд першої інстанції, майнову шкоду завдано через протиправні дії Одеської митниці ДФС при проведенні митного оформлення, тому шкода повинна відшкодовуватись за рахунок коштів Одеської митниці ДФС та за рахунок бюджету, передбаченого для цього органу, а останній зобов'язаний вжити всіх заходів щодо забезпечення відповідних асигнувань;
- боржником не може бути визначено план формування фінансових ресурсів, а саме -Державний бюджет України. Боржника необхідно визначати з урахуванням приписів Бюджетного кодексу України, а саме боржником може бути визначено: орган державної влади, орган місцевого самоврядування, організація, створена органами державної влади чи місцевого самоврядування, які повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету або місцевого бюджету, або суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету;
- беручи до уваги те, що судом першої інстанції встановлене дійсне спричинення шкоди ПП «Континент 15», стягнення повинно проводитись не з Державного бюджету України, а з рахунків винних органів, як розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, рахунки яких відкриті в територіальному органі Державної казначейської служби України (тобто, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджетних установ);
- кошти, які просить стягнути позивач не є за своєю природою матеріальною шкодою у вигляді реальних збитків чи упущеної вигоди в розумінні ст.22 ЦК України, та ці правовідносини регулюються Митним кодексом України;
- головною рисою, на підставі якої у позивача з'являється право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади є незаконність дій або бездіяльності посадових осіб. Як стверджує позивач у своєму позові, рішення Одеської митниці ДФС скасовані та визнані протиправними. Також, необхідно наявність самої шкоди, завданої незаконними діями державного органу; відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, окрім визнаною протиправною бездіяльності, повинен бути визначений причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю органу державної влади та наслідками, що настали у зв'язку з вищевказаною бездіяльністю та спричинили майнову шкоду позивачу, а також встановлена вина зазначеного органу. Вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди позивачу є необгрунтованими й такими, що не можуть бути задоволенні, у зв'язку з недоведеності такої шкоди та відсутності усіх складових цивільного правопорушення.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.11.2017р. прийнято апеляційну скаргу ГУДКС України в Одеській області до провадження; об'єднано апеляційну скаргу ГУДКС України в Одеській області та апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС для сумісного розгляду у судовому засіданні Одеського апеляційного господарського суду 28.11.2017р. 20.11.2017р. ПП «Континент 15» подало Одеському апеляційному господарському суду заперечення на апеляційні скарги Одеської митниці ДФС та ГУДКС України в Одеській області, в яких просило залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
20.11.2017р. Одеською митницею ДФС надано суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у сумі 1760грн. на виконання ухвали суду від 08.11.2017р.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.
Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.01.2018р. розпочато апеляційний розгляд справи №916/1977/17 по суті за правилами спрощеного позовного провадження з відкриття першого судового засідання 16.01.2018р.
14.02.2018р. Одеська митниця ДФС подала Одеському апеляційному господарському суду письмові пояснення.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник Одеської митниці підтримав доводи та вимоги апеляційних скарг.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарни з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.
ГУДКС України в Одеській області свого представника в засідання суду апеляційної інстанції 14.02.2017р. не направило.
Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та Одеської митниці ДФС, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази стосовно фактів, наведених скаржниками, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарг виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що 14.11.2016р. Приватним підприємством «Континент 15» було подано Одеській митниці ДФС декларацію №500060006/2016/021130 на митне оформлення імпортного товару «комбіновані холодильники-морозильники, морозильники», загальною вагою брутто 7278,5кг, країна походження- Болгарія, рахунок-фактура (інвойс) №4098798/001 від 09.11.2016р., рахунок-фактура (інвойс) №4098798/1 від 09.11.2016р. (а.с.10-15).
За наслідками розгляду зазначених документів, митним органом було оформлено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060006/2016/00358 від 09.12.2016р.
Не погодившись із вищезазначеною карткою відмови, ПП «Континент» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060006/2016/00358 від 09.12.2016р. (справа №815/861/17).
Одеською митницею ДФС України було надано дозвіл на розміщення на тимчасове зберігання холодильників, морозильників у кількості 112 шт. на строк до 90 днів, шляхом оформлення відповідного Єдиного уніфікованого документу (ЄУД) №2888.
18.11.2016р. між Приватним підприємством «Континент 15» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша брокерська контора (Виконавець) був укладений Договір №57/16 на тимчасове зберігання та надання послуг, предметом якого є розміщення Замовником під митним контролем товарів (вантажів) на тимчасове зберігання за плату на складі тимчасового зберігання Виконавця (номер у реєстрі складів тимчасового зберігання №S/0037/V\00) (номер у реєстрі митних складів №М/0037/V\00), а також надання Виконавцем Замовнику пов'язаних з цим послуг. Відповідно до умов п.1.3 цього Договору найменування послуг, їх вартість визначені Базовою тарифною угодою (додаток №1 до цього Договору). Відповідно до Акту №191 приймання вантажу на зберігання від 21.11.2016р. на зберігання під митним контролем було передано 112 місць вантажу на площі 30 кв.м.
На складі тимчасового зберігання товар зберігався до 21.04.2017р. і за період з 21.11.2016р. по 21.04.2017р. ПП «Континент 15» на користь ТОВ «Перша брокерська контора» було сплачено 27192,08грн., що підтверджується актом надання послуг №115 від 30.12.2016р. та платіжним дорученням №35 від 10.02.2017р. на суму 2 927 грн. 18 коп.; актом надання послуг №59 від 31.01.2017р. та платіжним дорученням №31 від 08.02.2017р. на суму 6 807 грн. 60 коп.; актом надання послуг №52 від 28.02.2017р. та платіжним дорученням №98 від 21.04.2017р. на суму 6 132 грн. 00 коп.; актом надання послуг №89 від 31.03.2017р. та платіжним дорученням №99 від 21.04.2017р. на суму 6 770 грн. 40 коп.; актом надання послуг №46 від 20.04.2017р. та платіжним дорученням №97 від 21.04.2017р. на суму 4 554 грн. 90 коп.
У зв'язку зі спливом строку зберігання на складі тимчасового зберігання, дозволеного Одеською митницею ДФС України та ст.204 Митного кодексу України, ПП «Континент 15» у відповідності до ст.ст.122, 125 Митного кодексу України перемістило товар у митний режим митного складу, для чого було оформлено відповідну митну декларацію №500060/2017/004109 від 21.04.2017р. з кодом ІМ74 у графі 1, що відповідно до Класифікатора типів декларацій та Класифікатором митних режимів, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012р. №1011, означає : тип декларації „ввезення”; митний режим - „митний склад (для іноземних товарів)”. У графі 49 даної митної декларації зазначено реквізити складів, між якими було здійснено переміщення товару : М/0405/V\00; S\0037\00. Згідно до витягів з реєстру митних складів склад тимчасового зберігання за номером S\0037\00 належить ТОВ „Перша брокерська контора”, а митний склад за номером М/0405/V\00 - ТОВ “Південьмортранс”. З урахуванням зазначеного, 20.04.2017р. між ПП „Континент 15” (Замовник) та ТОВ “Південьмортранс” (Виконавець) був укладений Договір №4ТС/17 на тимчасове зберігання та надання послуг, предметом якого було розміщення Замовником під митним контролем товарів (вантажів) на тимчасове зберігання за плату на митному складі Виконавця , та надання Виконавцем Замовнику повязаних з цим послуг. Відповідно до п.1.3 Договору найменування послуг, їх вартість визначені Базовою тарифною угодою (додаток №1 та №2 до цього Договору).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2017р. (залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017р.) у справі №815/861/17 за позовом ПП «Континент 15» до Одеської митниці ДФС України визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060006/2016/00358 від 09.12.2016р.
На митному складі за номером М/0405/V\00 товар зберігався у період з 21.04.2017р. по 23.06.2017р., після чого за митною декларацією №500060/2017/009311 від 23.06.2017р. був оформлений випуск цього товару з митного складу у вільний обіг на території України . За послуги зберігання на митному складі, на підставі Договору №4ТС/17 на тимчасове зберігання та надання послуг від 20.04.2017р. , за період з 21.04.2017р. по 23.06.2017р. ПП «Континент 15» сплатило на користь ТОВ «Південьмортранс» 27770,59грн., що підтверджується актом надання послуг №98 від 21.06.2017р. та платіжним дорученням №157 від 21.06.2017р. на суму 7606,58грн.; актом надання послуг №99 від 26.06.2017р. та платіжним дорученням №162 від 26.06.2017р. на суму 11027,48грн.;актом надання послуг №100 від 27.06.2017р. та платіжним дорученням №164 від 27.06.2017р. на суму 9136,53грн.
Як вбачається із вищезазначених судових актів, адміністративними судами було встановлено безпідставність відмови Одеської митниці ДФС України у митному оформленні (випуску) товарів, а відтак, було встановлено наявність неправомірних дій Одеської митниці ДФС України щодо ПП «Континент 15», які виразилися у безпідставній відмові в митному оформленні (випуску ) товарів.
У постанові Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2017р., зокрема, зазначено, що враховуючи, що Приватним підприємством Континент 15 до Одеської митниці ДФС за вказаним зовнішньоекономічним договором надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних, та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, та суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб. Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності відмови Одеською митницею ДФС у митному оформленні (випуску) товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства Континент 15, та визнання протиправною і скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2016/00358 від 09.12.2016р.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що процедура митного оформлення за поданою 14.11.2016р. митною декларацією тривала до 09.12.2016р., коли було видано протиправну картку відмови.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
Відповідно до ч.2 ст.30 Митного кодексу України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст.25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Грошові кошти, сплачені позивачем за зберігання товару на митному складі та складі тимчасового зберігання в загальному розмірі 54962,67грн., розмір яких підтверджується наявними матеріалами справи доказами, в розумінні статей 22 ЦК України та ст. 225 ГК України є прямими збитками позивача, оскільки були сплачені ним саме у зв'язку із неправомірною відмовою митного органу в митному оформлені товару, що і спричинило несвоєчасність закінчення митних процедур з оформлення вантажу та необхідність передання його під відповідне зберігання і такі збитки підлягають відшкодуванню йому за рахунок держави відповідно до ст.1173 ЦК України, ст.25 Бюджетного кодексу України.
Враховуючи визнання судовим рішенням протиправною і скасування Картки відмови №500060006/2016/00358 від 09.12.2016р. а також доведеність належними доказами розміру шкоди (копії договорів, платіжні доручення, акти наданих послуг, тощо) у сумі 54962,67грн., суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ПП «Континент 15».
Доводи апеляційної скарги Одеської митниці ДФС колегія суддів відхиляє з огляду наступного.
Посилання скаржника на те, що суд протиправно стягнув з Держбюджету України на користь позивача суму, яку позивач витратив на оплату послуг по зберіганню товарів на складі тимчасового зберігання в період з 21.11.2016р. по 09.12.2016р., колегія суддів відхиляє, оскільки матеріалами справи підтверджується подання ПП «Континент» митної декларації на митне оформлення імпортного товару№500060006/2016/021130 саме 14.11.2016р., проте Картка відмови у прийнятті митної декларації, №500060006/2016/00358 була видана відповідачем лише 09.12.2016р., що суперечить вимогам Митного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із ст.255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Розміщення позивачем товарів на складі тимчасового зберігання, а потім на митному складі було зумовлено спочатку необхідністю подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а потім оскарженням Картки відмови Митниці у судовому порядку.
Посилання скаржника на те, що позивач лише 23.06.2017р. подав до Митниці документи, а отже тривалий час зберігання товарів на митному складі ТОВ «Південьмортранс» обумовлено бездіяльністю самого позивача колегія суддів відхиляє, з огляду такого.
ПП «Континент 15» набуло можливості здійснити митне оформлення товару лише після отримання копій судових рішень, якими було визнано протиправними та скасовано Картку відмови Митниці від 09.12.2016р.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017р. було виправлено описку, допущену в ухвалі Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2017р. На копії ухвали від 03.05.2017р. міститься відмітка про те, що ухвала набрала законної сили 11.05.2017р. (а.с.164 зворот).
29.05.2017р. ПП «Континент 15» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про отримання копії ухвали від 26.04.2017р. з відміткою про набрання законної сили; копії ухвал Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017р. та 03.05.2017р. були надіслані Одеським окружним адміністративним судом супровідним листом від 30.05.2017р.
Отже колегія суддів не вбачає в даному випадку бездіяльності позивача, оскільки останнім були вчинені дії, спрямовані на отримання вищезазначених рішень, а в подальшому - дії, спрямовані на розмитнення товару.
Твердження Митниці про порушення судом першої інстанції положень ст.79 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) колегія суддів відхиляє, оскільки питання визнання ОСОБА_4 (директора ПП «Континент») винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення на останню (постанова Митниці від 14.02.2017р.), не має відношення до протиправності дій Митниці, встановлених за наслідками розгляду справи №815/861/17.
Обставина ж перегляду Вищим адміністративним судом України судових актів у справі №815/861/17 не є обов'язковою підставою для зупинення провадження в господарській справі; крім того, Митницею не заявлялось відповідного клопотання під час розгляду справи господарським судом Одеської області;
Також колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017р. залишено без змін; оскаржуване рішення по даній справі прийняте господарським судом Одеської області 17.11.2017р.
Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2018) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно із ч.4 ст.75 ГПК України (в чинній редакції) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Посилання Митниці на те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2017р. у справі №815/861/17 не може бути доказом протиправних дій Митниці колегія суддів відхиляє, оскільки вищезазначеною постановою визнано протиправною і скасовано Картки відмови №500060006/2016/00358 від 09.12.2016р. з мотивів незаконності дій Митниці з невизнання заявленої декларантом митної вартості.
Крім того, Митниця не видавала рішення про коригування митної вартості товару, тобто не визначала умов, за якими позивач мав би можливість розмитнити товар та випустити його у вільний обіг вчасно, не зазнаючи збитків від вимушеного зберігання товару на складі.
В частині доводів апеляційної скарги ГУДКС України в Одеській області (які не збігаються з доводами апеляційної скарги Митниці) колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно із ст.25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Відповідно до приписів ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку , відкритого у Національному банку України.
У рішенні Конституційного Суду України №12-рп/2001 від 03.10.2001р. наведений правовий висновок, відповідно до якого не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.
Отже при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів доходів і зборів, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів, а тому ПП «Континент-15» правомірно визначило відповідачем у позовній заяві крім Митниці також і ГУДКС України в Одеській області.
Підстав для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апелянтів не убачається, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.
Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржників, оскільки вимоги апеляційних скарг відхилені у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.129, 232,233, 236, 269, 270, 275,276, 281-283 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційні скарги залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. у справі №916/1977/17 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.286, 287 ГПК України.
Повна постанова складена 19 лютого 2018 року.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Величко Т.А.