Справа № 703/916/17 Суддя (судді) першої інстанції: Опалинська О.П.
13 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Федотова І.В.,
суддів: Горяйнова А.М. та Парінова А.Б.,
за участю секретаря Часник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу відділу охорони здоров"я виконавчого комітету Смілянської міської ради на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом державного закладу "Спеціалізована медико - санітарна частина №14" Міністерства охорони здоров'я до Смілянської міської ради Черкаської області, виконавчого комітету Смілянської міської ради, відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради, треті особи: Смілянське управління Державної казначейської служби України Черкаської області, фінансове управління виконавчого комітету Смілянської міської ради, Міністерство охорони здоров'я про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради та скасування рішення, зобов'язання розгляду питання та прийняття рішення про внесення змін до мережі медичних закладів міста Смілянською міською радою, визнання протиправною бездіяльності відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради,
Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Смілянської міської ради Черкаської області (далі - відповідач-1), виконавчого комітету Смілянської міської ради (далі - відповідач-2), відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради (далі - відповідач-3), треті особи: Смілянське управління Державної казначейської служби України Черкаської області, фінансове управління виконавчого комітету Смілянської міської ради, Міністерство охорони здоров'я в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 22 грудня 2016 року №546 «Про розподіл медико-санітарної допомоги між медичними закладами міста»;
- зобов'язати Смілянську міську раду Черкаської області в місячний строк з дня набрання постановою законної сили розглянути питання та прийняти рішення про внесення змін до мережі медичних закладів міста, між якими розподілено медико-санітарну допомогу на 2017 рік, включивши до її складу державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України;
- визнати протиправною бездіяльність відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради, як головного розпорядника бюджетних коштів та зобов'язати внести зміни до мережі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів на 2017 рік, включивши до мережі державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відділу охорони здоров"я виконавчого комітету Смілянської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, переглянувши справу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення Смілянської міської ради Черкаської області №546 від 22 грудня 2016 року, яким затверджено розподіл медико-санітарної допомоги між закладами охорони здоров'я міста на 2017 рік, позивача не включено в перелік медичних закладів міста на 2017 рік, між якими проведено розподіл медико-санітарної допомоги.
Вважаючи протиправною бездіяльність відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради та рішення Смілянської міської ради Черкаської області №546 від 22 грудня 2016 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Смілянська міська рада Черкаської області у період з 01 лютого 2015 року по 01 березня 2015 року не прийняла з державної у комунальну власність державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України, що призвело до залишення закладу у державній власності, у зв'язку з чим дійшов висновку, що з 01 січня 2015 року державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України повинен фінансуватися та отримувати фінансову підтримку саме з місцевого бюджету Смілянської міської ради Черкаської області.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, враховує наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 22 Бюджетного кодексу України визначає, що розпорядники бюджетних коштів для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
- за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
- за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
Згідно з підпунктом «а» пункту 8 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на охорону здоров'я, а саме на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України).
Закон України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» визначає основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.
Згідно статті 3 вказаного Закону ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
Статтею 4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» визначено, що передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів України - передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік» Кабінет Міністрів України до 1 січня 2015 року зобов'язано забезпечити передачу в установленому порядку закладів, установ, організацій та заходів, визначених у додатку № 10 до цього Закону, на фінансування/надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів. Установити, що видатки на фінансування/надання фінансової підтримки закладам, установам, організаціям та проведення заходів, визначених у додатку № 10 до цього Закону, плануються на 2015 рік у відповідних місцевих бюджетах.
Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом зобов'язано забезпечити передачу з державної у комунальну власність спеціалізованих медико-санітарних частин.
З вищевикладених правових норм вбачається, що в даному випадку, обов'язок щодо передачі з державної у комунальну власність спеціалізованих медико-санітарних частин покладений саме на Кабінет Міністрів України за наявності відповідної згоди міської ради.
Враховуючи те, що рішенням №62-9/VI від 9 лютого 2015 року Смілянська міська рада надала згоду на передачу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України у комунальну власність м. Сміла, натомість Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про передачу вказаного об'єкту державної власності у комунальну власність міста Сміла, прийнято не було, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Смілянська міська рада Черкаської області у період з 01 лютого 2015 року по 01 березня 2015 року зобов'язана була прийняти з державної у комунальну власність державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України, та, як наслідок, здійснювати фінансову підтримку з 01 січня 2015 року з місцевого бюджету.
Стаття 3 Бюджетного кодексу України визначає, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним рішенням Смілянської міської ради Черкаської області від 22 грудня 2016 року №546 здійснено розподіл медико-санітарної допомоги між медичними закладами міста на 2017 рік.
Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про місцеве самоврядування» до відома виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Так, Законом України «Про державний бюджет на 2017 рік» питання щодо передачі Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України у комунальну власність не ініціювалось, до переліку закладів охорони здоров'я, які передаються на фінансування з місцевих бюджетів такий заклад не включений, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про те, що у Смілянської міської ради не було повноважень здійснювати фінансування даного медичного закладу, а виконавчий комітет міської ради не мав права приймати в мережу комунальних закладів державного закладу "Спеціалізована медико - санітарна частина №14" Міністерства охорони здоров'я.
За наведених обставин судова колегія приходить до висновку, що приймаючи спірне рішення відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позовним вимог в цій частині.
При цьому, враховуючи те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 22 грудня 2016 року №546 «Про розподіл медико-санітарної допомоги між медичними закладами міста», такі позовні вимоги також задоволенню не підлягають.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та приймаються судом апеляційної інстанції в якості належних.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.
Керуючись статтями 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу відділу охорони здоров"я виконавчого комітету Смілянської міської ради задовольнити.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову державного закладу "Спеціалізована медико - санітарна частина №14" Міністерства охорони здоров'я до Смілянської міської ради Черкаської області, виконавчого комітету Смілянської міської ради, відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради, треті особи: Смілянське управління Державної казначейської служби України Черкаської області, фінансове управління виконавчого комітету Смілянської міської ради, Міністерство охорони здоров'я про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради та скасування рішення, зобов'язання розгляду питання та прийняття рішення про внесення змін до мережі медичних закладів міста Смілянською міською радою, визнання протиправною бездіяльності відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 16.02.2018 року
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Парінов А.Б.
Горяйнов А.М.