15 лютого 2018 року м. ОдесаСправа № 923/559/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Головея В.М., Колокова С.І.
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ШАТО"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 05.12.2017, проголошене суддею Закуріним М.К. у м. Херсоні о 12.40, повний текст якого складено 06.12.2017,
у справі № 923/559/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім"
до скаржника
про стягнення 390 622,47 грн.
та за зустрічним позовом Приватного підприємства "ШАТО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім"
про визнання договору оренди удаваним та визнання його недійсним,
17 червня 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Грін Тім" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства (далі - ПП) "ШАТО" про стягнення 390 622,47 грн., з яких: 209 544 грн. - основний борг, 6 356,91 грн. - пеня, 722,26 грн. - 3% річних та 174 000 грн. - штраф, крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5 859,35 грн. судового збору.
Позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 193, 216 ГК України, ст. ст. 526, 530, 625 ЦК України обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди приміщення №300117ШОП від 30.01.2017р., зокрема щодо своєчасної сплати орендної плати.
Під час розгляду спору ПП "ШАТО" заявило зустрічний позов до ТОВ "Грін Тім" про визнання вказаного договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30.01.2017 удаваним та визнання його недійсним. ПП "Шато" наголошувало на неможливості настання відповідальності за договором оренди приміщення, оскільки він є удаваним з приховуванням факту зберігання майна, оскільки за ним приміщення в оренду не передавалися, а використовувалися тимчасово для розвантажування продукції та повернення тари позивачу.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.12.2017 (суддя - Закурін М.К.) провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення основного боргу в розмірі 209 544 грн припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України /в редакції яка діяла до 15.12.2017/ у зв'язку з його оплатою під час розгляду спору платіжним дорученням №443 від 20.07.2017. Позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення 181 078,47 грн. задоволено та стягнуто з ПП “ШАТО” на користь ТОВ “Грін Тім” - 6 356,21 грн. пені, 722,26 грн. річних, 174 000 грн. штрафу та 5859,35 грн. компенсації по сплаті судового збору. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено з огляду на їх необґрунтованість.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.12.2017, ПП “ШАТО” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ “Грін Тім” про стягнення 180 078,47грн. та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.
Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Херсонської області є незаконним та необґрунтованим з наступних підстав.
Зокрема ПП “ШАТО” стверджує, що про час та місце судового засідання він не був повідомлений належним чином, оскільки про судове засідання від 05.12.2017 довідався коли вже було винесено рішення, а саме 06.12.2017, що підтверджено довідкою поштового відділення та копією журналу форми №8, в якому стоїть відмітка про дату та час отримання поштового відправлення.
Також ПП “ШАТО” наголошує на порушенні судом норм матеріального та процесуального закону та не з'ясуванні обставин справи, оскільки відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд зазначив у рішенні, що відповідачем не доведено удаваності спірного договору оренди. Однак в порушення п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України / в редакції яка діяла до 15.12.2017/ суд не навів у рішенні доводів за якими не прийняв до уваги факт зберігання ПП “ШАТО” своєї продукції у холодильних камерах ТОВ “Грін Тім”.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Грін Тім” зазначає, що вона є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
У задоволені клопотань ПП "Шато" про долучення до матеріалів справи та витребування додаткових доказів та ТОВ “Грін Тім” про приєднання до матеріалів справи доказів щодо розміру судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом спору, колегією відмовлено на підставі ч.3 ст.269 ГПК України через не надання доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова колегія прийшла до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2017 між сторонами укладено договір оренди приміщення № 300117ШОП, за умовами якого ПП “ШАТО” - орендар, з однієї сторони та ТОВ “Грін Тім” - орендодавець з другої сторони уклали договір оренди приміщення. Згідно умов договору орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове (тимчасове) користування (оренду) частину приміщення складського комплексу площею 200 кв. м за адресою: Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7, перший поверх (п. 1) /т. 1, а.с. 20-21/.
Згідно п.п. 2.1 приміщення, надається орендарю для організації складського приміщення, фасування, сортування продукції орендаря.
П.п 4.1 договору передбачено, що строк оренди приміщення - до 31.05.2017р.
Договором передбачено, що розмір орендної плати складає 58000 грн., у тому числі ПДВ. Орендна плата сплачується орендарем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця щомісячно, протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше 10 числа поточного місяця за попередній місяць оренди (п.п. 5.3-5.4).
П.п. 6.1.1 визначено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату.
Згідно п.п. 6.4.1 орендодавець зобов'язується передати приміщення орендарю в стані, що відповідає вимогам техніки безпеки, санітарно-епідеміологічної безпеки, правилам пожежної безпеки та іншим нормам, що ставляться до подібного роду приміщень.
Сторони узгодили між собою, що вони несуть відповідальність за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань у відповідності до чинного законодавства України. При порушенні умов договору, винна сторона відшкодовує постраждалій спричинені збитки (п.п. 8.1).
У відповідності до п.п 8.2 за прострочення внесення оплати на розрахунковий рахунок орендодавця, орендар, на вимогу орендодавця, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати становитиме більше 10 календарних днів, орендар на вимогу орендодавця, зобов'язується додатково сплатити орендодавцю штраф у розмірі місячної орендної плати за несвоєчасно оплачений місяць оренди.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
На виконання умов договору між сторонами був підписаний акт приймання-передачі до договору оренди приміщення за №300117ШОП від 31.01.2017р., згідно до якого ТОВ “Грін Тім” передало, а ПП “ШАТО” прийняло приміщення /т. 1, а.с. 22/. В акті також зазначено, що орендар не має зауважень до стану приміщення та майна, що розташоване в приміщенні. Таким чином, орендодавець виконав свої зобов'язання належним чином.
Протягом дії договору сторонами складалися акти виконаних робіт, зокрема, за № 31 від 28.02.2017 на суму 58000 грн, № 64 від 31.03.2017 на суму 58000 грн, № 95 від 30.04.2017на суму 58000 грн, № 117 від 19.05.2017 - на суму 35544 грн, в яких визначено вартість оренди приміщення за лютий-травень 2017р. на загальну суму 209544 грн /т. 1, а.с. 23-26/, крім того складалися акти звірки взаємних розрахунків /т.1, а.с.27-29/.
Порушуючи умови укладеного договору оренди ПП “ШАТО” не здійснило виконання своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати, тому станом на 14.06.2017р. заборгованість склала 209 544 грн., яка була сплачена орендарем за платіжним дорученням № 443 від 20.07.2017 під час розгляду справи у суді першої інстанції /т.3, а.с. 99/. Відповідно до п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України , в редакції яка діяла на час прийняття рішення, зазначене є підставою для припинення провадження у справі, що цілком обгрунтовано і зроблено місцевим судом щодо позовних вимог про стягнення основного боргу.
Внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати ТОВ “Грін Тім” з посиланням на приписи ст. 625 ЦК України нарахувало 722,26 грн. річних за період з 11.03.2017р. - 09.06.2017р., а також 6356,21 грн. пені та 174000 грн. штрафу згідно з п.п. 8.2. договору, які і заявило до стягнення. Перевіркою розрахунку встановлено його відповідність вимогам зазначеної норми закону та умовам договору, отже судом першої інстанції підставно задоволено позовні вимоги в цій частині.
У вересні 2017р. ПП “ШАТО” подало зустрічний позов про визнання договору оренди приміщення за № 300117ШОП від 30.01.2017р. удаваним, визнання даного договору додатковою угодою договору зберігання сільськогосподарської продукції за №260816ОТ від 26.08.2016р. та визнання договору недійсним.
У зустрічному позові ПП “ШАТО” зазначало, що між сторонами існували лише договори зберігання сільськогосподарської продукції за №260816ОТ від 26.08.2016р. та оренди тари №170816ОР від 17.08.2016р, а договір оренди приміщення за №300117ШОП є удаваним, оскільки його укладено пізніше внаслідок конфлікту, що виник у нього з ТОВ “Грін Тім”, через великі втрати (псування) продукції з вини останнього. ПП "Шато" стверджує, що ним сплачено 209544грн. за надання послуг по сортуванню та перевантаженню продукції з метою повернення тари ТОВ “Грін Тім” в межі договору зберігання за № 260816ОТ, відповідно до умов якого він взагалі не повинен сплачувати будь-які штрафні санкції.
Згідно зі ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Твердження ПП “ШАТО” про удаваність договору оренди з метою приховати договір зберігання є цілком абсурдним, адже між сторонами на час укладання спірного договору вже діяли договори зберігання окремо сільгосппродукції, окремо тари і укладання договору оренди було жодним чином не спроможне приховати даного факту. У своєму рішенні місцевий суд зазначив, що відповідні твердження ПП "Шато" з огляду на статтю 33 ГПК України, в редакції, яка діяла на час прийняття рішення, є недоведеними через відсутність відповідних доказів існування зобов'язальних правовідносин зберігання, зокрема документів, які підтверджують відповідну передачу товару як на зберігання, так і повернення його зі зберігання.
Згідно зі ст. 43 ГПК України, в редакції, яка діяла на час розгляду спору, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відтак, проаналізувавши в сукупності наявні в матеріалах справи докази судова колегія вважає, що місцевий суд надав їм вірну оцінку в порядку ст.32- 43 ГПК України, в редакції, яка діяла на час розгляду спору, та дійшов правомірних висновків щодо позовних вимог первісного та зустрічного позовів.
Твердження скаржника про те, що про час та місце судового засідання він не був повідомлений належним чином, як і представлені ним докази отримання повідомлення про призначення судового засідання на 05.12.2017 тільки 06.12.2017, колегія сприймає критично, оскільки відповідно до приєднаного до матеріалів справи витягу з офіційного сайту Укрпошти про відстеження пересилання листа за № 7302504690310, зазначеного в наданій скаржником довідці поштового відділення, ухвалу суду йому було вручено особисто 30.11.2017р. о 20:00. Крім того, ПП "Шато" було відомо про розгляд судом даного спору, про свідчать поштові повідомлення про інші судові засідання /т.1, а.с.64,т.2, а.с.62, т.3, а.с.56,62/, отже він мав би відстежувати відомості про розгляд справи на офіційному сайті "Судова влада" в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на якому ухвалу суду від 27.11.2017 оприлюднено 30.11.2017 /витяг долучено до матеріалів справи/. Тому на думку колегії суддів, скаржник був повідомлений належним чином про судове засідання та у даному випадку в нього відсутні обґрунтовані підстави для ствердження про порушення місцевим судом норм процесуального права.
Твердження ПП “ШАТО” про виникнення великої кількості зіпсованої продукції від неналежного зберігання ТОВ “Грін Тім” з грудня 2016р. та примушення до укладення кабального договору оренди від 30.01.2017р. через повернення тари за договором оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції за №2608160ОТ від 26.08.2016р. та утилізацію зіпсованої продукції судовою колегією не приймаються через відсутність підтвердження даних фактів належними доказами, а також прямого їх впливу на правовідносини сторін з оренди приміщення. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що ПП “ШАТО” не позбавлене права на звернення до суду з окремими вимогами про стягнення збитків з ТОВ “Грін Тім”.
Крім того, слід зазначити, що ПП “ШАТО” заявляло аналогічні вимоги і щодо договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції №260816ОТ, укладеного сторонами 26.08.2016, при розгляді яких у справі №923/560/17 постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 встановлено відсутність ознак його удаваності та визначено, що цей договір не є договором зберігання сільськогосподарської продукції, а є саме договором оренди тари, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове (тимчасове) користування дерев'яні ящики для зберігання плодоовочевої продукції.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, винесеним з додержанням норм матеріального і процесуального права і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування, отже апеляційну скаргу ПП “ШАТО” залишає без задоволення.
Згідно із ст.ст. 129, 282 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Рішення Господарського суду Херсонської області від 05.12.2017 року у справі №923/559/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "ШАТО" - без задоволення.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 20 лютого 2018 року о 13.00.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя В.М. Головей
Суддя С.І. Колоколов