19.02.2018 м. Дніпро Справа № 904/3190/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання: Дон О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016, ухвалене суддею Маньком Г.В., повний текст рішення складено 11.07.2016, у справі № 904/3190/16
за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради
про відшкодування збитків
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради про стягнення з останнього до спеціального фонду Державного бюджету України 2 499 004, 61 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30 % грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 1 666 003, 08 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20 % грошових стягнень за шкоду, та до спеціального фонду місцевого бюджету Нікопольської міської ради 4 165 007, 69 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50 % грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровської області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 у справі № 904/3190/16 позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до спеціального фонду Державного бюджету України 2 499 004, 61 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30 % грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 1 666 003, 08 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20 % грошових стягнень за шкоду, та до спеціального фонду місцевого бюджету Нікопольської міської ради 4 165 007, 69 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50 % грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровської області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами"; стягнуто з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 124 950, 23 грн. судового збору.
Рішення місцевого суду мотивоване порушенням відповідачем природоохоронного законодавства України, що встановлено під час перевірки, проведеної у період з 05.11.2013 по 18.11.2013, на підставі наказу №1741-П від 01.11.2013. Так, за результатами перевірки складений акт, у якому, серед іншого, встановлено, що відповідач в період з 02.04.2013 по 30.04.2013 здійснював свою діяльність за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог п. 3 ст. 44, п. 6, ст. 70 Водного кодексу України і умов скидання стічних вод у водні об'єкти. Місцевий господарський суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного водокористування у сумі 8 330 015, 38 грн., яка нарахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради звернулось з апеляційною скаргою про скасування цього рішення та прийняття нового рішення про відмову в позові.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач при здійсненні позапланової перевірки вийшов за межі своїх повноважень, оскільки здійснив перевірку у тому числі і з питань, що не входили до предмету даної позапланової перевірки. Окрім того, відповідач посилається, що позивач не видав йому жодного припису, розпорядження чи іншого розпорядчого документу про усунення встановлених порушень законодавства та відшкодування збитків. Лише через рік позивач направив відповідачу претензію, у якій запропонував на добровільних засадах відшкодувати шкоду. Також, відповідач посилається, що ним вжито всіх заходів необхідних для продовження терміну дії дозволу на спеціальне водокористування. Відповідач звертався з проханням продовжити термін дії дозволу на спеціальне водокористування, що повинно бути враховано позивачем; з 02.04.2013 по 30.04.2013 здійснював використання водних ресурсів на підставі принципу мовчазної згоди, що не охоплюється поняттям самовільного використання. На думку відповідача, позивач здійснив нарахування шкоди на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, не врахувавши, що станом на дату звернення з позовом до суду було внесено зміни в п. 9.1. Методики, а саме змінено коефіцієнт зі 100 на 5, тобто з 27.11.2015 пом'якшено відповідальність за використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Посилання позивача на обставини притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за недотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності підприємства, не може бути доказом самовільного використання відповідачем водних ресурсів та завдання збитків державі, оскільки вказану особу притягнуто до відповідальності за інше порушення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 зупинено апеляційне провадження у справі № 904/3190/16 до розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 по справі № 804/4409/16.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 поновлено апеляційне провадження у справі, розгляд скарги призначено в судове засідання на 19.02.2018.
16.02.2018 сторони по справі подали до суду заяву про затвердження мирової угоди на стадії апеляційного оскарження в порядку ст. ст. 192, 274 ГПК України з додатком до неї - текстом мирової угоди від 16.02.2018. Вказана заява та мирова угода підписані начальником Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 та начальником Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради ОСОБА_3
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч. 4 ст. 192 ГПК України).
За положеннями п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Також, згідно зі ст. 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Дослідивши текст поданої на затвердження суду мирової угоди, колегія суддів встановила, що її умови стосуються прав та обов'язків сторін щодо предмету позову, мирова угода укладена в інтересах сторін, не зачіпає інтересів третіх осіб, не суперечить вимогам чинного законодавства та підписана уповноваженими особами.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для затвердження поданої сторонами мирової угоди.
На виконання приписів ч. 3 ст. 192 ГПК України у судовому засіданні суд роз'яснив сторонам наслідки укладення сторонами мирової угоди та наслідки прийняття судового рішення у зв'язку з укладенням мирової угоди, зокрема, положення ч. 3 ст. 231 ГПК України, відповідно до яких, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається; положення ч. 2 ст. 274 ГПК України, відповідно до яких ухвалою суду про затвердження мирової угоди сторін суд одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 у справі № 904/3190/16 - визнанню нечинним.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що частиною 2 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частиною 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Відповідне клопотання про повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги, подане сторонами.
За подання апеляційної скарги у справі відповідачем сплачено судовий збір у сумі 137 445, 25 грн. згідно платіжного доручення № 3928 від 26.09.2016.
Таким чином, відповідачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у сумі 68 722, 63 грн. (50% від суми 137 445, 25 грн.).
Керуючись ст.ст. 192, 231, 234, 254, 274, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
1. Заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області та Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради про затвердження мирової угоди від 16.02.2018 задовольнити.
2. Затвердити мирову угоду, укладену Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області та Комунальним підприємством "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради у справі № 904/3190/16, яка має наступний зміст:
ОСОБА_4
у справі № 904/3190/16
м. Дніпро 16.02.2018р.
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області, в особі начальника ОСОБА_2, що діє на підставі Положення (надалі - Позивач), з одного боку та
Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, в особі начальника ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту (надалі - "Відповідач"), з другого боку, надалі разом іменовані - "Сторони" домовились про укладання мирової угоди у справі № 904/3190/16 з наступних підстав та на таких умовах:
Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в квітні 2014р. відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783 та із змінами і доповненнями, затвердженими наказом Мінприроди України від 30.06.11р. № 220, був здійснений розрахунок збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів на загальну суму 8 330 015, 38 грн.
Так, п.9.1 Методики (в редакції від 02.07.2012р.) визначено формулу, за якою проводиться розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, а саме:
Зсам = 100 х W х Тар
В даному випадку, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області при нарахуванні збитків використовувала коефіцієнт 100.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 367 від 13.10.2015р. "Про внесення змін до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" внесено зміни до розділу 9 Методики, зокрема до п. 9.1. та п. 9.2, а саме: у п. 9.1 в формулі, за якою проводиться розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, змінено коефіцієнт з "100" на "5":
Зсам = 5xWx Тар.
Зазначені зміни набрали законної сили 27.11.2015р.
Тобто, з 27.11.2015р. пом'якшено цивільну відповідальність за використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
На момент звернення Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області з позовом про відшкодування збитків на загальну суму 8 330 015, 38 грн. до Господарського суду Дніпропетровської області (22.04.2016р.), Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, діяла вже в редакції від 27.11.2015 року, тобто пом'якшувала відповідальність.
Виходячи з вищевикладеного, доцільно провести розрахунок за формулою:
Зсам = 5хWх Тар.
Зсам = 5 х 889104м3 х 0,09369 = 416 500, 77 грн.
У зв'язку з тим, що КП "Нікопольводоканал" є стратегічним підприємством, стягнення грошових коштів у розмірі 8 330 015, 38 грн. поставить роботу підприємства під загрозу, що в свою чергу може призвести до припинення водопостачання та водовідведення в місті, пошкодженню обладнання насосних станцій та створенню екологічно-небезпечної ситуації в місті та районі.
Враховуючи викладені обставини сторони дійшли до наступного.
1.Позивач відмовляється від заявлених у своїй позовній заяві частини вимог по справі № 904/3190/16 про стягнення з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради збитків на загальну суму 7 913 514 (сім мільйонів дев'ятсот тринадцять тисяч п'ятсот чотирнадцять) гривень 61 копійка та не вимагатиме їх сплати у майбутньому.
2.Відповідач зобов'язується сплатити збитки на користь Позивача по справі № 904/3190/16 у загальному розмірі 416 500 (чотириста шістнадцять тисяч п'ятсот) гривень 77 копійок протягом одного року, щомісяця починаючи з 01.04.2018 року по 01.04.2019 року.
№ п/пСтрок сплати до (включно)Сума (грн.)
101.05.201834 700,00
201.06.201834 700,00
301.07.201834 700,00
401.08.201834 700,00
501.09.201834 700,00
601.10.201834 700,00
701.11.201834 700,00
801.12.201834 700,00
901.01.201934 700,00
1001.02.201934 700,00
1101.03.201934 700,00
1201.04.201934 800,77
3.Вказані у пункті 2 цієї ОСОБА_4 угоди грошові кошти у сумі 416 500,77 грн. Відповідач зобов'язується перераховувати на розрахунковий рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами", а саме: Банк одержувач: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, Територіальний орган ДКСУ: УДКСУ у м. Нікополі, Найменування одержувача: м. Нікополь, Р/р 33113331700029, ЄДРПОУ 38033121, Код класифікації доходів бюджету 24062100, МФО 805012.
4.Відповідач зобов'язується сплатити в Доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська судовий збір у розмірі 124 950 (сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень 23 копійки, стягнуті відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3190/16 від 05.07.2016р.
5.Відповідач відмовляється від заявлених у своїй апеляційній скарзі вимог по справі №904/3190/16, у тому числі від заявленої у своїй апеляційній скарзі вимоги про стягнення з Позивача судового збору у розмірі 137 445 (сто тридцять сім тисяч чотириста сорок п'ять) гривень 25 копійок та не вимагатиме його сплати у майбутньому.
6.Позивач заявляє, що з дати підписання цієї мирової угоди не матимете жодних претензій до Відповідача з приводу завданих збитків, що є предметом позову.
7.Сторони заявляють, що ні в процесі укладання цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.
8.Дана мирова угода набуває чинності з дня її затвердження Дніпропетровським апеляційним господарським судом і є обов'язковою для Позивача та Відповідача.
9.Сторони дійшли згоди, що у випадку несплати або несвоєчасної оплати щомісячного платежу або оплати не в повному обсязі щомісячного платежу Відповідачем, Позивач має право звернутися до органів Державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду, якою затверджено дану мирову угоду.
10.Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду, якою затверджено дану мирову угоду, є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження".
11.Дана мирова угода укладена у трьох примірниках: один примірник залишається в матеріалах справи № 904/3190/16, другий і третій примірники залишаються у Сторін.
12.Сторони з даною мировою угодою ознайомлені, заперечень не мають. Наслідки закриття провадження у справі сторонам відомі та зрозумілі.
Місцезнаходження, платіжні реквізити та підписи Сторін:
Позивач: Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, 69; код ЄДРПОУ 37988899 Начальник (підпис) ОСОБА_2 (печатка) Відповідач: Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради 53219, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Перспективна, 180 р/р 26033050200778 НФ КБ "ПриватБанк", МФО 305299 код ЄДРПОУ 03341339 Начальник (підпис) ОСОБА_3 (печатка)
3. Мирова угода набирає чинності з моменту затвердження її Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
4. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 у справі № 904/3190/16 визнати нечинним.
5. Провадження у справі № 904/3190/16 закрити.
6. Повернути Комунальному підприємству "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (53219, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вулиця Перспективна, будинок 180, ідентифікаційний код 03341339) з Державного бюджету сплачені згідно платіжного доручення № 3928 від 26.09.2016 - 68 722 (шістдесят вісім тисяч сімсот двадцять дві) грн. 63 коп. - 50% суми сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", до 20.02.2021.
Стягувач: Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (49010, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Лабораторна, будинок 69, ідентифікаційний код 37988899)
Боржник: Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (53219, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вулиця Перспективна, будинок 180, ідентифікаційний код 03341339)
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, тобто 19.02.2018, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 20.02.2018.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя А.Є. Чередко