Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
31 січня 2018 р. № 820/5477/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
суддів - Зінченка А.В., Спірідонова М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,
позивача - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
представника відповідачів - ОСОБА_3,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/5477/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківській області ОСОБА_4 № 022422 від 07.11.2017 про накладення на нього адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою виконуючого обов'язки начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківській області № 022422 від 07 листопада 2017 року до нього застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частиною 1статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови Управління Укртрансбезпеки у Харківській області діяло у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, а отже, постанова № 022422 від 07 листопада 2017 року є законною та обґрунтованою, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 - безпідставними.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
На підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті № 911 від 14.09.2017 та направлення на перевірку № 021364 від 18.09.2017, 21.09.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області на 87 км а/д "Харків - Красноград - Перещепине" проводилась рейдова перевірка транспортного засобу MAN NUTZFAHRZEUGE, реєстраційний номер - АХ2696СА, що належить ФОП ОСОБА_1
За результатами перевірки складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 032668 від 21.09.2017.
У акті № 032668 від 21.09.2017 зазначено порушення, а саме: надання послуг з перевезення вантажу згідно товарно транспортною накладною без оформлення щоденних листків реєстрації режиму праці та відпочину водія (діючої та за попередні 28 днів).
Повідомленням № 4964 від 27.10.2017 позивача викликано на 07.11.2017. На розгляд справи щодо акту № 032668 від 21.09.2017 позивач прибув.
За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 022422 від 07.11.2017 за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700,00 грн.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ.
Статтею 1 Закону "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно статті 5 Закону України "Про автомобільний транспорт", основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (стаття 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.
Відповідно до пункту 4 наведеного Порядку, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктами 14-16 Порядку передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів.
Пунктом 19 Порядку встановлено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно зі статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до акту № 032668 від 21.09.2017 при проведенні перевірки позивач не надав посадовим особам Управління Укртрансбезпеки у Харківській області згідно товарно- транспортною накладною щоденних листків реєстрації режиму праці та відпочину водія.
Суд зазначає, що надання послуг з перевезення вантажів за товарно - транспортною накладною № 18 від 21.09.2017 здійснювались в період з 20 вересня 2017 року о 22.00 год. (вантаж був завантажений в смт. Мангуш, Донецької області) до 11:00 год. (розвантаження вантажу (валу насіння) в с. Колесниківка, Харківської області), що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ТОВ "СЕМАГРО" від 21.09.2017 року (а.с.12). Також ФОП ОСОБА_1 вказав на те, що 21.09.2017 року о 17:55 год (коли проводилась перевірка) не надавав послуг з перевезень вантажів. При цьому, з акту перевірки № 032668 від 21.09.2017 та постанови № 022422 від 07.11.2017 не вбачається, що позивач в момент проведення рейдової перевірки виконував вказані перевезення, а транспорт позивача на предмет наявності вантажу оглядався.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, в порушення статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено факту здійснення позивачем комерційної діяльності під час проведення перевірки 21.09.2017 року.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про задоволенння адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання- ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області (місцезнаходження - площа Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 7 пов., м. Харків, 61022), Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження - проспект Перемоги, буд. 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код - 39816845), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов'язки начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківській області ОСОБА_4 № 022422 від 07.11.2017 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання- ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження - проспект Перемоги, буд. 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код - 39816845) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2018 року.
Головуючий суддя А.С. Мороко
Судді А.В. Зінченко
ОСОБА_5