13 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1974/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Луч", про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.11.2017 ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач), третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Луч", про:
- визнання протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Полтавській області в затверджені проекту щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) земель сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_3 - члену СФГ "Луч" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 5,0000 га. кадастровий номер 5320281800:00:006:0110, викладену у листі від 30.08.2017 №12510/6-17;
- зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання, яким затвердити проект щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) земель сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_3І, - члену СФГ "Луч" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 5,0000 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0110 та передати вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_3
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 30.08.2017 №12510/6-17 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для передачі у власність як члену Селянського (фермерського) господарства "Луч" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 5,0000 га. кадастровий номер 5320281800:00:006:0110. Позивач вважає, що відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив у затвердженні проекту та передачі земельної ділянки у власність, так як правовідносини, щодо даної ділянки розпочато з 2016 року, а постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 "ОСОБА_1 питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" прийнята пізніше та не містить правових норм для врегулювання даних правовідносин. Вказує, що проект землеустрою містить всі необхідні документи, перелік яких зазначено у статті 50 Закону України "Про землеустрій".
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач надав до суду відзив (а.с.38-41) в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що у відповідача відсутні правові підстави для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки відведення земельної ділянки передбачено за рахунок земель, наданих у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_4 (державний акт на право постійного користування землею серія І-ПЛ № 009158 зареєстрований за №55 від 25.12.2000). Посилається на приписи частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Зазначає, що у даному випадку не відбулося припинення права користування земельною ділянкою, оскільки державний акт на право постійного користування землею ніким не скасований. Крім того, посилається на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 "ОСОБА_1 питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", якою передбачено, що у разі добровільної відмови юридичної або фізичної особи від земельної ділянки (у тому числі земельної частки (паю), яка перебуває у власності або користуванні такої особи, передавати таку земельну ділянку в користування за результатами земельних торгів, не допускаючи передачі таких земельних ділянок у приватну власність
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що позов визнає повністю, заперечень та доповнень не має, просить суд розглядати справу за його відсутності (а.с.36).
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що наказом ГУ Держземагенства у Полтавській області від 13.05.2014 №507-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано гр. ОСОБА_3 - члену С(Ф)Г "Луч" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) орієнтовною площею 4,228 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с.79).
18.08.2017 ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою (вхідний номер Д-19557/0/5-17 від 18.08.2017) про повторний розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для передачі у власність як члену Селянського (фермерського) господарства "Луч" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 5,0000 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0110 (а.с.42).
За результатами розгляду вказаної заяви листом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 30.08.2017 №12510/6-17 позивача повідомлено, що відведення земельної ділянки передбачено за рахунок земель, наданих у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_4 (державний акт на право постійного користування землею серія І-ПЛ № 009158 зареєстрований за №55 від 25.12.2000). Частиною п'ятою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 "ОСОБА_1 питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" передбачено, що у разі добровільної відмови юридичної або фізичної особи від земельної ділянки (у тому числі земельної частки (паю), яка перебуває у власності або користуванні такої особи, передавати таку земельну ділянку в користування за результатами земельних торгів, не допускаючи передачі таких земельних ділянок у приватну власність. Враховуючи вищевикладене, у Головного управління відсутні правові підстави у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Позивач не погодився з відмовою ГУ Держгеокадастру в Полтавській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформленою листом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 30.08.2017 №12510/6-17, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "ОСОБА_1 питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" від 07.06.2017 №413 затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, що додається.
Вказана постанова Кабінету Міністрів України "ОСОБА_1 питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" від 07 червня 2017 року № 413 набрала чинності 17.06.2017 (опублікування "Урядовий кур'єр" 2017, №111 від 17.06.2017 року).
Згідно з приписами Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 (надалі - Стратегія), метою Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.
Згідно з приписами розділу "Система організації процесу виконання Стратегії" Стратегії Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренда, емфітевзис) повинні: у разі добровільної відмови юридичної або фізичної особи від земельної ділянки (у тому числі земельної частки (паю), яка перебуває у власності або користуванні такої особи, передавати таку земельну ділянку в користування за результатами земельних торгів, не допускаючи передачі таких земельних ділянок у приватну власність.
Водночас, позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 18.08.2017 року (вхідний номер Д-19557/0/5-17 від 18.08.2017) про повторний розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для передачі у власність як члену Селянського (фермерського) господарства "Луч" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 5,0000 га. кадастровий номер 5320281800:00:006:0110 (а.с.42).
Таким чином, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для передачі у власність, а не в користування (оренда, емфітевзис), посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на зазначену вище норму Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413, як на підставу для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є безпідставними та не приймаються судом до уваги.
Крім того, суд зазначає, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 413 "Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більш того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів".
Разом з тим, у листі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 30.08.2017 №12510/6-17 позивача повідомлено, що відведення земельної ділянки передбачено за рахунок земель, наданих у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_4 (державний акт на право постійного користування землею серія І-ПЛ № 009158 зареєстрований за №55 від 25.12.2000) та вказано, що частиною п'ятою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини першої статті 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною четвертою статті 1861 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п'ята статті 1861 Земельного кодексу України).
Згідно частини шостої статті 1861 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Частиною сьомою статті 1861 Земельного кодексу України встановлено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою (частина тринадцята статті 123 Земельного кодексу України).
При цьому, статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Матеріалами справи підтверджено, що гр. ОСОБА_4 видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 009158, у тому, що на підставі рішення Великобагачанської районної Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 18.01.2000 йому надається у постійне користування земельна ділянка площею 5,0 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Корнієнківської сільської ради. Землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №55 від 25.12.2000 (а.с.14).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 2, 3 статті 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Частиною першою статті 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII (чинного на час видання державного акта на право постійного користування землею) встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
При цьому, частиною першою статті 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Таким чином, спірна земельна ділянка входить до земельного масиву, що перебуває у постійному користуванні громадянина ОСОБА_4 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 009158, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №55 від 25.12.2000, та з огляду на приписи частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" таке право користування на земельну ділянку, що виникло до набрання чинності цим Законом, визнається дійсним.
Суду не надано доказів на підтвердження припинення права користування ОСОБА_4 спірною земельною ділянкою в порядку, визначеному законом.
Таким чином, оскільки земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, що розташована на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 5,0000 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0110, яку позивач просив передати йому у власність як члену Селянського (фермерського) господарства "Луч" входить до складу земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_4 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 009158, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №55 від 25.12.2000, та станом на час розгляду даної справи право користування ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку не припинено у порядку, визначеному законом, суд дійшов висновку, що рішення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про відмову в затверджені проекту щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) земель сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_3 - члену СФГ "Луч" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 5,0000 га. кадастровий номер 5320281800:00:006:0110, оформлене листом від 30.08.2017 №12510/6-17, ґрунтується на вимогах законодавства України.
Відтак, позовна вимога про визнання протиправною відмови у затверджені проекту щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) земель сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_3 - члену СФГ "Луч" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 5,0000 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0110, викладену у листі від 30.08.2017 №12510/6-17, та похідні від неї позовні вимоги про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання, яким затвердити проект щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) земель сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_3І, - члену СФГ "Луч" для ведення фермерського господарства, розташованої на території Корнієнківської сільської ради (за межами населеного пункту) Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 5,0000 га, кадастровий номер 5320281800:00:006:0110 та передати вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_3, - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 241-244, 382, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Луч", про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16 лютого 2018 року.
Головуючий суддя ОСОБА_5