Справа № 815/79/18
05 лютого 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря судового засідання Белінського Г.В.,
представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю ,
представник відповідача не з'явився ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 (65070, АДРЕСА_1) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд.17) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив:
1. Скасувати як протиправне ППР №12584-17 від 17.06.2015 року, відповідно до якого було нараховане зобов'язання сплатити 25 000 грн. у повному обсязі.
09.01.2018 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 05.02.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2015 р. він отримав податкове повідомлення-рішення №12584-17 від 17.06.2015 р. Отримавши зазначене ППР позивач сплатив вказану у ньому суму зобов'язання.
Позивач дізнався, що відповідно до ст.4.1.9 ПК України ст. 4.1. декларується принцип стабільності податкового законодавства: «стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року».
Таким чином на думку позивача його права як платника податків - власника транспортного засобу д/н НОМЕР_1, вік якого становить менш, ніж 5 років, були порушенні виданням податкового повідомлення - рішення №12584-17 від 17.06.2015 року, прийнятого всупереч норм ПК України і нарахування податку згідно до якого є передчасним у зв'язку із чим у позивача виник обов'язок сплатити 25 000 грн., який не мав виникати за умови додержання відповідачем вимог ПК України при винесені ППР.
Позивач вважає, що відповідач протиправно прийняв податкове повідомлення - рішення і воно належить до скасування.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (а.с.5-6).
Представник відповідача у судове засідання не зявився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.
02.02.2018 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити (а.с.20-21).
В обгрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що згідно з отриманої бази даних Управління Державноїінспекції ГУ МВС України в Одеській області встановлено, що по фізичній особі ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль Mersedes-Benz s500L, державний номер ВН 7700ВІ.
01.01.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст.267 ПК України введено транспортний податок.
Отже із набранням чинності вказаними положеннями ПК України власники транспортних засобів, що використовувалися до 5 років та об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. є платником транспортного податку.
Таким чином на думку представника відповідача винесене податкове повідомлення рішення, яким зобов'язано позивача сплатити транспортний податок у розмірі 25 000 грн. винесено на підставі ПК України та не належать до скасування.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ОСОБА_2 був власником транспортного засобу Mersedes-Benz s500L, державний номер НОМЕР_1.
У 2015 році позивач отримав податкове повідомлення - рішення №12584-17 від 17.06.2015 року, яким його зобов'язано сплатити транспортний податок у розмірі 25 000,00 грн.
Отримавши зазначене ППР позивач сплатив вказану у ньому сумсу зобов'язання у розмірі 25000,00 грн.
Суд встановив, що транспортний засіб Mersedes-Benz s500L, державний номер НОМЕР_1, який належав позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію серії САТ №787779 від 01.04.2014 р. було перереєстровано на нового власника 29.09.2016 р., що підтверджується листом з Регіонального сервісного центру в Одеській області Територіальний сервісний центр №5152 (а.с.10)
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VІІІ від 28.12.2014 року внесено зміни до ПК України, які набрали чинності з 01.01.2015 року, зокрема, введено новий податок - транспортний податок.
Будь-які нормативні акти в сфері оподаткування та зміни до них мають ґрунтуватись на принципах , які визначені ст.4 ПКУ, зокрема принципі стабільності ( п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4) відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, та принципу презумпції правомірності рішень платника податку ( п.п.4.1.4. п.4.1. ст. 4), згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків.
Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 та ст.265 ПКУ транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.
Рішенням Одеської міської ради «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку» від 21.01.2015 року № 6257-VІ відповідно до норм ПКУ встановлено на території міста Одеси з 01.01.2015 року податок на майно в частині транспортного податку згідно з Положенням. Вказане вище рішення, було опубліковане на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 26.01.2015 року в якому було вказано, що рішення Одеської міської ради № 6257-УІ від 21.01.2015 року оприлюднене в газеті «Одесский вестник» № 3 від 31.01.2015 року.
Отже, рішення, яким введено транспортний податок на території міста Одеса, набирає законної сили та застосовується з початку бюджетного періоду, що настає після його оприлюднення, що відбулось 31.01.2015 року.
Враховуючи закріплений в ПК України принцип стабільності податкового законодавства, межі повноважень міських рад, рішення Одеської міської ради, яким установлений новий місцевий податок, може бути застосоване не раніше 2016 року. Таким чином, транспортний податок за 2015 рік не повинен нараховуватись.
Згідно з рішенням Одеської міської ради від 01.01.15 року № 6257-VI з 01.01.2015 року на території міста Одеса встановлено податок на майно в частині транспортного податку згідно з Положенням ставка податку на 2015 рік складає 25 000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Згідно з п.п.267.6.2 п. 267.6 ст. 267ПК України Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Стаття ст.8 ПК України визначає, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Пунктом 12.3 ст.12 ПКУ встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів приймають сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Згідно з п.п.12.3.1-12.3.3 п.12.3 ст.12 ПКУ встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст.7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.
Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
З урахуванням оприлюднення рішення Одеської міської ради №5257-VI про встановлення та розмір транспортного податку 21.01.2015 року, нараховуватися він може платникам цього податку лише в 2016 бюджетному році.
Крім того, статтею 2 ПК України також визначено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Закон України № 71-VІІІ, яким внесені зміни до Податкового кодексу та, зокрема, введений новий місцевий податок транспортний, набрав чинності відповідно до п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення з 01.01.2015 року.
Отже, враховуючи вищевикладене, а також встановлений ПК України принцип стабільності податкового законодавства ( п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4), відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України), то визначення ОСОБА_2 податкового зобов'язання з транспортного податку за повний 2015 рік, враховуючи, що рішення Одеської міської ради про введення на території міста цього податку було оприлюднене лише 31.01.2015 року, також свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Таким чином, суд робить висновок, що відповідач всупереч норм права виніс оскаржуване податкове повідомлення рішення №12584-17 від 17.06.2015 року, яким зобов'язано позивача сплатити транспортний податок у розмірі 25000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_2 належать до задоволення шляхом скасування податкового повідомлення рішення №12584-17 від 17.06.2015 року.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2,139, 244-246 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати ППР №12584-17 від 17.06.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 було нараховано та зобов'язанно сплатити транспортний податоу у розмірі 25 000 грн.
3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640(шістсот сорок),00 грн.
4. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.
3. ОСОБА_3, адреса: 65070, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Відповідач - Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області адреса: 65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд.17 код ЄДРПОУ 39565551.
Повний текст рішення складений та підписаний 12 лютого 2018 року.
Суддя О.Я. Бойко
.