Справа № 815/507/17
02 лютого 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Іделєвни до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0071041301 від 28.11.2016 року, №0005191301 від 21.02.2017 року, про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області на суму 7321,60 грн., про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0005651301 від 21.02.2017 року,-
З позовом до суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 Іделєвна до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0071041301 від 28.11.2016 року, №0005191301 від 21.02.2017 року, про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області на суму 7321,60 грн., про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0005651301 від 21.02.2017 року.
В судовому засіданні 02.02.2018 року представниками позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не порушував податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з контрагентами на виконання договорів з експедиційного перевезення у 2014-2015 роках, а тому донараховані йому податки та штрафні санкції є незаконними та підлягають скасуванню. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що фактично послуги позивачу із транспортно-експедиційних послуг лише оформлені документально та й таким чином, що вказані документи не можливо визнати первинними, оскільки вони не мають необхідних реквізитів та вони не відповідають по сумам актам виконаних робіт, а це викликає сумніви у реальності зазначених господарських операцій, враховуючи той факт, що фактичне їх виконання не підтверджується даними ТТН, CMR з міжнародних перевезень, звітами виконавця, тощо, а тому не можуть бути належними доказами надання вказаних транспортних послуг позивачеві.
Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідачі - ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області та ГУ ДФС в Одеській області, на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевими підрозділами центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового та іншого законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, Закону України від 08.07.2010 року №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 14.09.2016 №1045 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Іделєвни» та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2016 року, та направлення від 30.09.2016 №000936/1301, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Іделєвни, ІПН НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки складено акт від 20.10.2016 №5358/15-53-13-01/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 Іделєвни, ІПН НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 30.09.2015 з дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015».
Перевіркою встановлено: в порушення п.177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України: «...об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальнім оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця...»,«...до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу, ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 було завищено документально підтверджені витрати на загальну суму 71255,00 грн., в т.ч. за 2015 рік - 71255,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження первинних податкових повідомлень-рішень від 28.11.2016 року, рішенням ГУ ДФС в Одеській області вказані податкові повідомлення-рішення були частково скасовані та замість них прийняті нові: ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0071041301 від 28.11.2016 року, №0005191301 від 21.02.2017 року, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області на суму 7321,60 грн., податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0005651301 від 21.02.2017 року.
Оцінюючи оскаржені акти суб'єкту владних повноважень та дії посадових осіб, суд виходячи з приписів ч.2 ст.2 КАС України, погоджується з із застосуванням посадовими особами податкового органу норм матеріального права з наступних підстав.
Щодо не порушення прав позивача - платника податків через проведення податкової перевірки в період дії мораторію на проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності в обсягом доходів за рік, який не перевищує 20 мільйонів гривень.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (ОСОБА_3 №71-УІІІ) встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Зазначене обмеження не поширюється: - із січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; - з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 28 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс), з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Згідно з пунктами 1,7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, ДФС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.
Отже, органи ДФС зобов'язані дотримуватись наведених вище обмежень щодо проведення перевірок, встановлених Законом №71-VIII.
Крім того, повідомляємо, що листом ДФС України №2463/7/99-99-22-04-02-17 від 28.01.2015 "Про окремі питання проведення перевірок у 2015-2016 роках" до територіальних органів ДФС доведена інформація щодо необхідності організації та проведення контрольно-перевірочних заходів з урахуванням норм Закону №71 -VIII.
Щодо мораторію на проведення перевірок згідно із Законом України від 28.12.2014 №76-УІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (ОСОБА_3 №76-УІІІ), то відповідно до пункту 8розділу 111 «Прикінцеві положення» цього Закону, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім ДФС та Державної фінансової інспекції України) здійснювалися протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Таким чином, мораторій на проведення перевірок згідно з Законом №76-УІІІ не поширюється на перевірки, які проводились органами ДФС.
Контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених Податковим кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску, а також застосовувати інші заходи впливу, передбачені Податковим кодексом, та іншими законодавчими актами України, контроль за дотриманням яких належить до їх компетенції.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України план - графік документальних виїзних перевірок - це перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року. До плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, а також невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДФС.
Періодичність проведення планових перевірок визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків.
Щодо суті виявлених порушень податкового законодавства в діяльності позивача.
Відповідно п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Згідно п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать (2015р.): - витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Перевіркою встановлено, що в порушення п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України: «...об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальнім оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця...»,«...до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу , ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 було завищено документально підтверджені витрати на загальну суму 71 255,00 грн., в т.ч. за 2015 рік - 71255,00 грн.
До вказаних вище порушень призвело включення до валових витрат не підтверджених документально витрат у сумі 71255,00 грн., а саме актів виконаних робіт.
До перевірки надано Договір про надання послуг від 01.04.2015, виправлено рукописно на «січня» (а.с.124 т.1).
Відповідно даного договору, ФОП ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 - «Замовник», доручає, та ФОП ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, - далі «Виконавець», приймає на себе обов'язок надати транспортно-експідиційні послуги.
Згідно п. 4.1. зазначеного договору, «Замовник» сплачує виконавцю 7% від суми підписаного договору «Замовником»...
Згідно п. 4.3. зазначеного договору, підставою для сплати є акт прийому-передачі виконаних послуг, підписаний сторонами...
В даному договорі не вказано та не конкретизовано з яким контрагентом доручається виконати транспортно-експідиційні послуги.
Також до перевірки не надано договорів ФОП ОСОБА_1 з клієнтами-замовниками, які нею заключні при посередницькій послузі ФОП ОСОБА_4, відповідно до яких, вона має право залучати до своїх обов'язків інших осіб, а саме ФОП ОСОБА_4 та за рахунок яких здійснено виплату посередницьких послуг ФОП ОСОБА_4
Відсутні Додатки до Договору, де вказано розшифрування тарифу, відсутня документальна підстава для нарахування суми винагороди посередника, яка визначається
відповідно п. 4.1.зазначеного договору: «...«Замовник» сплачує виконавцю 7% від суми підписаного договору «Замовником»...».
Відповідно до ст. 8 Закону України від 01.07.2004 № 1955-ІУЗаконуУкраїни «Про транспорто-експедиторську діяльність» із змінами та доповненнями, «транспортно-експедиційні послуги -комплекс послуг, пов'язаних з підготовкою і відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, здійсненням контролю за проходженням та отриманням вантажів...»
Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-ІУ Закону України «Про транспорто-експедиторську діяльність» із змінами та доповненнями, «Платою експедитора вважаються кошти, сплачені клієнтом експедиторові за належне виконання угоди транспортного експедирування».
Основним документом, що підтверджує факт надання послуг, є акт виконаних послуг (робіт) до якого додається звіт про надані транспортно-експедиційні послуги із документальним підтвердженням. Цей документ є узагальнюючим, тому до нього додаються інші документи, що підтверджують вартість складових наданих послуг, оформлених договором та актом, шляхові листи, товарно-транспортні накладні, чеки, накладні, рахунки-фактури, тощо.
ФОП ОСОБА_5 до перевірки надано акти прийому-передачі виконаних послуг від 01.04.2015 №1, від 01.04.2015 №2, від 01.04.2015 №3, від 01.04.2015 №4, від 01.04.2015 №5, від 01.04.2015 №6 на загальну суму 71250,00 (а.с.125-127 т.1).
Вартість наданих послуг по кожному акту складає 11875,00 грн.
Надані до перевірки акти виконаних робіт не містять усіх обов'язкових реквізитів, які передбачені ст.9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме «... підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій...», та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88.
В наданих до перевірки актах прийому-передачі виконаних послуг від 01.04.2015 №1, від 01.04.2015 №2, від 01.04.2015 №3, від 01.04.2015 №4, від 01.04.2015 №5, від 01.04.2015 №6, відсутня інформація, організація яких перевезень здійснена виконавцем, чи який договір укладено ФОП ОСОБА_1 завдяки посередницької діяльності ФОП ОСОБА_4 Відсутні первинні документи, що підтверджують організацію перевезень за допомогою ФОП ОСОБА_4, а саме договори, які заключно відповідно виконаних посередницьких послуг ФОП ОСОБА_4, інші документи, що підтверджують виконання транспортно-експедиційних послуг з залученням посередницької діяльності ФОП ОСОБА_4: шляхові листи, міжнародні торарно-транспортні накладі (накладні СМR), відмитки замовника у супровідних документів, розрахунки-фактури, чеки, тощо...
Також до зазначених актів не наданий звіт експедитора про виконані посередницькі послуги, та відповідні первинні документи в підтвердження цього.
До перевірки надано копії квитанцій до прибуткових касових ордерів ФОП ОСОБА_4: квитанція до прибуткового касового ордера №2 від 20.04.2015 - підстава акт 1, акт 2 до договору від 01.04.2015 на суму 25600,00 грн.; квитанція до прибуткового касового ордера №3 від 20.04.2015 - підстава акт 3, акт 4 до договору від 01.04.2015 на суму 20 000,00 грн.;квитанція до прибуткового касового ордера № 4 від 22.05.2015 - підстава акт 5, акт 6 до договору від 01.04.2015 на суму 25600,00 грн. (з виправленнями у сумі - а.с.128 т.1).
Зазначені суми не відповідають сумам, вказаним у відповідних актах прийому-передачі, але співпадають у загальній сумі 71255,00 грн.
Таким чином, до перевірки не надано документів, які фактично підтверджують виконання послуг експедирування ФОП ОСОБА_4 та з яких сум заключних нею контрактів нараховувалась винагорода у розмірі 7%, зазначена у п.4.1. Договору між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4
Для з'ясування вказаних розбіжностей ФОП ОСОБА_4 була допитана в якості свідка в судовому засіданні 20.04.2017 року (а.с.141 т.1) пояснила, що раніше вона ніколи не надавала транспортно-експедиційних послуг, зробила це вперше на прохання ФОП ОСОБА_1 та не змогла пояснити яким саме чином нею особисто виконувались ці послуги щодо пошуку замовника, транспортних засобів, здійснення контролю за доставкою вантажів.
Виходячи з наведеного, суд погоджується з позицією податкового органу про те, що фактично послуги ФОП ОСОБА_4 позивачу не надавались, а оформлені документи первинного бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_4 та відображення вказаних сум у Книзі доходів та витрат цього підприємця були спрямовані на формування податкової вигоди позивачу у вигляді можливості віднесення вказаних сум послуг до складу валових витрат відповідних податкових періодів.
Перевіркою визначення суми чистого оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1
За період 01.01.2014-31.12.2015 ФОП ОСОБА_1 задекларовано чистого (оподатковуваного) доходу: 2014 - в сумі 1 483,19 грн., 2015 - в сумі 8 289,74 грн.
Перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про майновий стан та доходи, з даними про суми чистого оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 встановлено його заниження у сумі 71255,00 грн., що відображено в п.2.1.3 розділу 2 акта перевірки.
Відповідно до п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями: «Фізичні особи-підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи», пп.177.5.3 п.177.5. ст.177: «Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати».
В порушення п.177.2, п.177.4, п.п.177.5.3, п.177.5 ст.177 ПК України, встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 у сумі 10688,25 грн., в т.ч. за 2015 рік - в сумі 10688,25 грн. в результаті порушень, вказаних у розділі 2.1.2 «Визначення загального оподатковуваного доходу, документально підтверджених витрат, пов'язаних з діяльністю, чистого оподатковуваного доходу» акту перевірки.
Перевіркою правильності нарахування військового збору з сум чистого оподатковуваного доходу, на які нараховується військовий збір, а також утримання військового збору із сум чистого оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 встановлено:
В результаті порушень, вказаних у розділі 2.1.2 «Визначення загального оподатковуваного доходу, документально підтверджених витрат, пов'язаних з діяльністю, чистого оподатковуваного доходу» акту перевірки та в порушення пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення», пп.162.1.1. п.162.1 ст.162 пп.163.1.1,163.1.2 п.163.1 ст.163, пп.168.1.3 п.168.1, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, ФОП ОСОБА_1 не нараховано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2015 рік на суму 1068,83 грн.
Перевіркою правильності нарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску, враховуючи заниження оподатковуваного (чистого) доходу на загальну суму 71 255,00 грн., що виникло в результаті порушень податкового законодавства, які відображено в п. 2.2.1. розділу 2 акта перевірки, встановлено порушення ст. 6, пп.1.2 ст. 7 з урахуванням п.11. ст.8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, ФОП ОСОБА_1 занижено зобов'язання по сплаті єдиного внеску на 24725,49 грн.
Зазначені представником позивача підстави для визнання протиправними оскаржених податкових повідомлень-рішень, а саме: прийняття їх неналежним податковим органом та відсутність необхідних реквізитів у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС в Одеській області на суму 7321,60 грн. судом не приймаються до уваги, оскільки невідповідність первинних податкових повідомлень-рішень від 28.11.2016 року була усунута рішеннями про результати розгляду скарг платника податків ГУ ДФС в Одеській області від 10.01.2017 року №20/Ш/15-32-10-01-06 та від 24.01.2017 року №118/Ш/15-32-10-01-08, а тільки відсутність дати у податковому повідомленні-рішенні на суму 7321,60 грн. не може свідчити про незаконність цього акту суб'єкту владних повноважень за наявністю підстав для його прийняття, які встановлені судом.
За вказаних обставин, враховуючи ту обставину, що представники позивача не змогли надати суду додаткових доказів, які б свідчили про фактичне виконання договору позивача з його контрагентом ФОП ОСОБА_4, а тому суд, на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України, суд вважає, що оскаржені позивачем податкове повідомлення-рішення відповідають вимогам закону, в зв'язку із чим, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Судові витрати розподілити за правилами, встановленими ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 Іделєвни до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0071041301 від 28.11.2016 року, № НОМЕР_3 від 21.02.2017 року, про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області на суму 7321,60 грн., про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_4 від 21.02.2017 року - відмовити повністю.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 12.02.2018 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Єфіменко К.С.
.