19 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 165/2905/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднання управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об'єднання управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Нововолинсько-Іваничівське ОУПФ України Волинської області) про визнання відмови про перерахунок пенсії протиправною та зобов'язати здійснити перерахунок та виплачувати пенсію по інвалідності виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року у відповідності ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01 жовтня 2017 року без обмеження граничного розміру пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак йому було безпідставно відмовлено в перерахунку пенсії. Вказував, що спірне рішення суперечить положенням пункт 9-1 Порядку № 1210, оскільки згідно вказаної норми виявити бажання про відповідне обчислення пенсії по інвалідності мають право три категорії осіб, які отримали інвалідність: - особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; - особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань; - особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби. Зазначав, що у його військовому квитку НОМЕР_1 вказано, що в період з 13.11.1987 року по 10.01.1988 року він виконував військові обов'язки з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що у військовому квитку позивача вказано, що він проходив строкову дійсну службу з 30.10.1968 року по 27.11.1970 року. Відповідно до документів пенсійної справи з 09.04.1984 року по 23.09.1988 року позивач працював на Нововолинській бавовнопрядильній фабриці. Протягом періоду з 13.11.1987 року по 10.01.1988 року ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі в/ч 43187. відповідно до довідки №145 від 19.02.2008 року, що видана ВАТ «Нотекс», яке є правонаступником Нововолинської бавовнопрядильної фабрики, позивачу виплачувалась заробітна плата за роботу в зоні відчуження з 13.11.1987 року по 10.01.1988 року, із якої обчислюється пенсія по інвалідності відповідно до норм статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином, оскільки позивач брав участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи не під час дійсної строкової служби, а у період роботи на підприємстві і внаслідок цього став особою з інвалідністю, то підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до норм статті 59 вказаного Закону відсутні.
Відповідно до пункту 2 частини першої, частин другої, третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи отриманий від відповідача відзив на позов, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу відповідно до вимог статей 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Нововолинсько-Іваничівському ОУПФ України Волинської області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
04.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 01.10.2017 року у зв'язку з набранням законної сили Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
08.12.2017 року №295/В-01 Нововолинсько-Іваничівським ОУПФ України Волинської області відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 59 Закону в редакції Закону України від 05.10.2006 року № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, до внесення змін Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме, осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» статтю 59 Закону викладено в такій редакції:
«Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону суд дійшов висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини 3 статті 59 Закону розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Крім того, частина друга статті 59 Закону врегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
За змістом статті 10 Закону до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином, суд дійшов висновку, що для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону особі необхідно відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
З матеріалів пенсійної справи встановлено, що ОСОБА_1 дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 13.11.1987 року по 10.01.1988 року в складі в/ч НОМЕР_2 .
З 09.04.1984 року по 23.09.1988 року перебував в трудових відносинах з Нововолинською бавовнопрядильною фабрикою.
Відповідно до військового квитка НОМЕР_1 від 14.02.1977 року позивач проходив строкову військову службу з 30.10.1968 року по 27.11.1970 року.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що частина 3 статті 59 Закону на нього не поширюється.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку Нововолинсько-Іваничівським ОУПФ України Волинської області доведено правомірність рішення від 08.12.2017 року № 295/В-01, яким відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднання управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Дмитрук