15 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 803/1929/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо невиплати пенсії за вислугою років призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.06.2015 року по 15.09.2016 року та зобов'язання нарахувати та виплатити невиплачену з 01.06.2015 року по 15.09.2016 року пенсію за вислугою років призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року відкрито спрощене провадження у даній справі без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) відповідно до вимог пункту 2 частин першої, другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою суду від 14 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залишення позову без розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 25 квітня 2009 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугою років в розмірі 5 453 грн 77 коп. та взято на облік в органах Пенсійного фонду України, а з 16 вересня 2016 року - щомісячне довічне грошове утримання. Відповідно до частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із врахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), позивачу, як працюючому на посаді судді Апеляційного суду Волинської області, виплата призначеної пенсії за вислугою років з 01 квітня 2015 року не проводилась. Позивач вважає протиправною невиплату йому пенсії за вислугою років з 01 червня 2015 року по 15 вересня 2016 року, оскільки відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Враховуючи, що до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, не прийнято, тому із вказаної дати скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вказаних Законів.
Відповідно до відзиву на позов від 02 лютого 2018 року відповідач просить в задоволенні позову відмовити з огляду на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області діяло в межах та у спосіб, визначені Законом.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25 квітня 2009 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 22).
З 01 квітня 2015 року пенсійним органом виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено на підставі статті 58 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ у зв'язку з тим, що він працював на посаді, яка давала право на призначення пенсії чи довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (стаття 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Постановою Верховної Ради України № 1515-VIII від 08 вересня 2016 року «Про звільнення суддів» ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Волинської області у відставку, з 16 вересня 2016 року позивачу призначено та виплачується довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
02 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про виплату йому пенсії, призначеної за вислугою років, з 01 червня 2015 року по 15 вересня 2016 року, виплату якої було припинено з 01 квітня 2015 року. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 651/М-01 від 14 листопада 2017 року позивачу відмовлено у поновленні виплати пенсії, з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ, відповідно до якого з 01 квітня 2015 року особам на посадах, які дають право на призначення пенсії, довічного грошового утримання на умовах, передбачених, зокрема Законом України «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсії припинена . У листі Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області вказано, що нарахування у вказаний вище період не здійснювалось, оскільки не проводилась виплата. (а.с. 13).
При цьому, з довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 6225 від 28 вересня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку, як одержувач пенсії за вислугою років, за період з 01 квітня 2015 року по 15 вересня 2016 року позивачу підлягала до нарахування сума пенсії всього в розмірі 95 440 грн 97 коп. (а.с. 12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншими нормативно-правовим актами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких установлено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Виключення з указаного правила становлять лише інваліди I та II груп, інваліди війни III групи та учасники бойових дій, особи, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Станом на 01 квітня 2015 року посада, на якій працював позивач, передбачала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Водночас, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Оскільки, Закон № 213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 2453-VI.
Таким чином, з 01 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів», втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону та таким особам повинна бути відновлена виплата пенсії за вислугою років, призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому йому має бути відновлено виплату вказаної пенсії, у зв'язку з відсутністю підстав для припинення її виплати.
Вказана позиція щодо аналогічних правовідносин висловлена у Постанові Верховного суду України від 24 травня 2016 року (справа № 333/6710/15). Згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Керуючись наведеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом ухвалення рішення про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 червня 2015 року по 15 вересня 2016 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за період з 01 червня 2015 року по 15 вересня 2016 року включно.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, слід присудити на користь позивача всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 280 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 червня 2015 року по 15 вересня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за період з 01 червня 2015 року по 15 вересня 2016 року включно.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1280, 00 грн. (одну тисячу двісті вісімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук