Справа № 755/693/18
"15" лютого 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Державний нотаріус 21-шої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Лариса Степанівна про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, виключення частини майна зі спадкової маси та визнання права на спадкування зі спадкоємцем другої черги, -
12 січня 2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Державний нотаріус 21-шої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Лариса Степанівна про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, виключення частини майна зі спадкової маси та визнання права на спадкування зі спадкоємцем другої черги та 15 січня 2018 року була передана в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали.
02 лютого 2018 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було подано заяву про усунення недоліків та ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року відкрито провадження у справі.
13 лютого 2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якому останній просив суд: заборонити Державному нотаріусу 21-шої Київської нотаріальної контори Зубченко Л.С. та іншим нотаріусам України видавати до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 755/693/18 свідоцтво про право на спадщину у спадковій справі № 496-2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на наступні об'єкти нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 40,2 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г. від 13 грудня 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4521; квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 62,9 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г. від 20 березня 2015 року та зареєстрованого в реєстрі за № 857; квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 40,2 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г. від 28 березня 2016 року та зареєстрованого в реєстрі № 73; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 163,3 кв.м., що належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Козинською селищною радою 20 грудня 2011 року; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0375 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський район, Козинська селищна рада, з цільовим призначенням - «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0551 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський район, Козинська селищна рада, з цільовим призначенням - «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві власності за ОСОБА_5, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 40,2 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г. від 13 грудня 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4521; квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 62,9 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г. від 20 березня 2015 року та зареєстрованого в реєстрі за № 857; квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 40,2 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г. від 28 березня 2016 року та зареєстрованого в реєстрі № 73; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 163,3 кв.м., що належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Козинською селищною радою 20 грудня 2011 року; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0375 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський район, Козинська селищна рада, з цільовим призначенням - «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0551 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський район, Козинська селищна рада, з цільовим призначенням - «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».
В обґрунтування поданої заяви, заявник посилається на те, що серед позовних вимог ОСОБА_1 заявлено, зокрема, вимогу про визнання спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку в нерухомому майні, зокрема на об'єкти нерухомості, на які позивач просить накласти арешт. При цьому, існує також і інший спадкоємець - рідний брат померлого - ОСОБА_3, котрий, відповідно до ст. 1262 ЦК України, є спадкоємцем за законом другої черги. Ним, як і спадкоємцем за заповітом ОСОБА_7, було подано заяву про прийняття спадщини до Державного нотаріуса 21-шої Київської Державної нотаріальної контори Зубченко Л.С., яку позивач просить залучити до справи в якості третьої особи, оскільки нею, як нотаріусом, відкрито спадкову справу № 496-2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 Таким чином, до вирішення по суті спору, можлива ситуація, за якої нотаріусом буде видано свідоцтво про право на спадщину, яка є предметом спору, іншому спадкоємцю, що в подальшому унеможливить виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В той же час, позивачем не надано суду належних підтверджуючих відомостей на обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майна та земельні ділянки. При цьому, судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, статтею 42 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Таким чином, в даному випадку, враховуючи зміст заяви про забезпечення позову, позивач в порядку ст. 42 Закону України «Про нотаріат» не позбавлена можливості вирішити питання щодо зупинення вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, до вирішення справи судом шляхом надання нотаріусу копії ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви із додатками.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Державний нотаріус 21-шої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Лариса Степанівна про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, виключення частини майна зі спадкової маси та визнання права на спадкування зі спадкоємцем другої черги не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Державний нотаріус 21-шої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Лариса Степанівна про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, виключення частини майна зі спадкової маси та визнання права на спадкування зі спадкоємцем другої черги - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: