14 лютого 2018 року м. Чернівці
справа № 724/1681/15-ц
Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І. М.
суддів: Кулянди М.І., Яремка В.В.,
секретар - Тодоряк Г.Д.
за участю: представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року,
ПАТ «УКРСОЦБАНК» в жовтні 2015 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що згідно з кредитним договором № 966/169-632-32 від 04 травня 2007 року АКБ «УКРСОЦБАНК» надав ОСОБА_4 грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в сумі 18 000,00 доларів США, зі сплатою 13,00 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 03 травня 2014 року.
Відповідно до п. 3.3.9 Договору позичальник ОСОБА_4 зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит з нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному договором.
Провадження № 22-ц/794/264/18 Головуючий у 1 інстанції: Гураль Л.Л.
Категорія: 27 Доповідач: Литвинюк І.М.
Зазначав, що позичальник до виконання умов договору поставився недобросовісно, припинив виконувати свої зобов'язання відповідно до договору, не повернув банку у встановлений термін заборгованість за кредитом та не сплатив проценти за його користування в строки, вказані цим договором, чим порушив умови договору.
Так, ПАТ «УКРСОЦБАНК» свої зобов'язання по видачі суми кредиту виконав у повному обсязі, відповідач ОСОБА_4 своїх зобов'язань не виконав, а тому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив стягнути з спадкоємців ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 966/169-632-32 від 04 травня 2007 року в сумі 24 469,14 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 53 9107,40 грн. та 11 500,50 грн. судового збору.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що згідно з договором кредиту № 966/169-632-32 від 04 травня 2007 року АКБ «УКРСОЦБАНК» надав ОСОБА_4 грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в сумі 18 000,00 доларів США, зі сплатою 13,00 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 03 травня 2014 року
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть вбачається, що позичальник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (тобто на дату його смерті) його заборгованість за кредитним договором № 966/169-632-32 від 04 травня 2007 року становить 24 469,14 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 539 107,40 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 14 142,78 доларів США; сума заборгованості за відсотками - 10 326,36 доларів США.
Відповідно до ст. ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Так, на час відкриття спадщини спільно із спадкодавцем, яким є позичальник ОСОБА_4, постійно проживали його дружина - ОСОБА_3 та син ОСОБА_2.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 травня 2016 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було залучено до участі в даній справі у якості правонаступників ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що останній платіж ОСОБА_4 здійснив 21 листопада 2008 року в сумі 213 дол. США.
Відповідно до п.1.1.1 кредитного договору позичальник погашає кредит по 214,29 дол. США до 20 числа кожного місяця.
Згідно з п.4.5 кредитного договору у разі невиконання (належного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.3.3.8., 3.3.9. цього договору, протягом більше 60 днів календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.
За таких обставин, строк позовної давності розпочався з 21 лютого 2009 року (20 грудня 2008 року + 61 день).
В лютому 2010 року АКБ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 966/169-632-32 від 04 травня 2007 року. У даній справі ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області 03 березня 2010 року було відкрито провадження.
Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26 січня 2016 року у справі № 6-990цс15.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 25 червня 2010 року позовну заяву АКБ «Укрсоцбанк» залишено без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Таким чином, строк позовної давності не був перерваний.
Оскільки з моменту невиконання відповідачем вимог, передбачених договором про сплату боргу, розпочався перебіг позовної давності, а саме: з 21 лютого 2009 року, а ПАТ «Укрсоцбанк» повторно пред'явив позов 07 жовтня 2015 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про пропуск позовної давності.
Посилання позивача на те, що ним не пропущено позовну давність у зв'язку із зверненням до нотаріуса для вчинення нотаріального напису та зверненням до виконавчої служби, є безпідставними, оскільки здійснення позивачем заходів з позасудового стягнення заборгованості з відповідача шляхом вчинення виконавчого напису про стягнення боргу та звернення до виконавчої служби в силу норм ст. ст. 263, 264 ЦК України не є підставою для зупинення перебігу позовної давності чи її переривання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 17 травня 2016 року звернувся до суду із заявою, в якій просив застосувати строк позовної давності (Т.1 а.с.116).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин загальний трирічний строк позовної давності за наявності відповідної заяви відповідача, що в силу вимог ст. 267 ЦК України є правовою підставою для відмови у задоволенні позову.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково застосував позовну давність до правовідносин, що склалися між сторонами, є безпідставними, оскільки суперечать встановленим обставинам справи, не ґрунтуються на законі та спростовуються викладеними висновками суду.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене та положення ст. 375 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 16 лютого 2018 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: М.І. Кулянда
В.В. Яремко