Дата документу 14.02.2018 Справа № 554/7318/17
Провадження № 2/554/480/2018
14 лютого 2018 року Октябрський районний суд м.Полтави
в складі головуючого судді Чуванової А.М.
при секретарі Садошенко М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
Позивач ОСОБА_1 18.09.2017 року звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину. В обґрунтування вимог позивач вказала, що з відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 13.11.2007 року був розірваний. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син є дитиною-інвалідом підгрупи «А», має тяжку форму захворювання, прикутий до ліжка, самостійно себе не обслуговує. Хлопець потребує допоміжних засобів для особистої гігієни, постійного систематичного прийому вітамінів для запобігання захворювання дихальних шляхів, для підтримки роботи серця, оздоровлення в літній період. 08.09.2017 року позивач подала до суду заяву про стягнення аліментів на утримання дитини-інваліда та матері дитини-інваліда. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 зобов'язаний приймати участь у додаткових витратах, пов'язаних з життям, реабілітацією та лікуванням спільного сина у розмірі 1000 гривень щомісячно.
Ухвалою суду від 30.10.2017 року було відкрите провадження за даною позовною заявою.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно п.11 ч.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з'явилися, представник надала заяву, в якій просить судове засідання проводити у її відсутність, позов задовольнити, врахувавши відповідь на заперечення відповідача.
ВідповідачОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Відповідач за судовим дорученням був допитаний, згідно ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 22.01.2018 року, позов визнав, не заперечував проти розгляду справи у його відсутність. Проте, 05.02.2018 року до суду надійшло письмове заперечення на позовну заяву ОСОБА_1, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції, ОСОБА_2 зазначив, що рішенням суду від 20.11.2017 року були частково задоволенні вимоги позивача і стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.09.2017 року і до досягнення сином повноліття. Крім того, одночасно стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти на утримання позивачки у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно протягом усього часу проживання з дитиною інвалідом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 08.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 25.05.2018 року включно. Таким чином, відповідач вважає, що судом вже вирішено питання про додаткові витрати цим рішенням. До того ж, відповідач на даний час не працює, сплачує позивачу кожного місяця по 2800 гривень, також добровільно надає допомогу синові. Посилаючись на вказані обставини, та на те, що він створив нову сім'ю, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 до суду не з'явився, в наданій заяві просив проводити судове засідання без участі відповідача та представника, заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідач добровільно надає допомогу та позивач не обґрунтувала, не надала розрахунків стягнення додаткових витрат в розмірі 1000 гривень щомісячно.
Суд вважає можливим, в порядку ст.223 ЦПК України, розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 13.11.2007 року був розірваний (а.с.8 - рішення суду).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9 - свідоцтво про народження).
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною-інвалідом (а.с.12 - посвідчення).
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20.11.2017 року були частково задоволені вимоги позивача і стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.09.2017 року і до досягнення сином повноліття. Крім того, одночасно стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти на утримання позивачки у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно протягом усього часу проживання з дитиною інвалідом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 08.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 25.05.2018 року включно.
Стаття 180 СК України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 № 2037-VIII, який набрав чинності 08.07.2017 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Що стосується вимог позивача про стягнення додаткових витрат на дитину в сумі 1000 гривень щомісячно суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Сімейного Кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами, а при стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових , сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача по 1000 гривень щомісяця, як участь у додаткових витратах на спільного сина, оскільки позивачем не доведено наявність особливих обставин, що потребують додаткових витрат, не обґрунтовано необхідності додаткових витрат на лікування щомісячно по 1000 гривень, відповідно позову відсутні будь-які докази та розрахунки здійснення позивачем в майбутньому витрат на лікування хвороб.
Крім того, при вирішенні даного спору, суд враховує ту обставину, що з відповідача стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів та на утримання матері дитини-інваліда грошові кошти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), що надасть позивачу можливість матеріального утримання дитини.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмови у вимогах позову, оскільки позивач не надала жодного обґрунтування у своїх позовних вимогах для задоволення позову.
Питання про судові витрати суд вирішує, керуючись положеннями ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,223,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 3, 10, 180, 182, 185 Сімейного Кодексу України,суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: 36000 м.Полтава, пров.Хорольський,5 А, кв.51, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: А.М.Чуванова