Вирок від 19.02.2018 по справі 484/4069/17

Справа № 484/4069/17

Провадження: № 1-кп/484/61/18

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2018р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді: - ОСОБА_1

секретар судового засідання : - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150110002983, по обвинуваченню

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь Республіки Крим, громадянина України, розлученого, який має середню освіту, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України є таким, що не має судимості

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України

за участю учасників судового провадження

прокурора: - ОСОБА_4

обвинуваченого: - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017р., точна дата судом не встановлена, ОСОБА_3 , перебуваючи в торгівельному павільйоні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив здійснити крадіжку акумуляторної батареї. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, обвинувачений, виконуючи задумане, переслідуючи корисливий мотив, з ціллю незаконного збагачення таємно викрав акумуляторну батарею марки G-PARD, вартістю 1408грн., яка належала ОСОБА_5 , чим спричинив останньому майнову шкоду.

Зізнаючись у вчиненому обвинувачений повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно в липні 2017р., точної дати він не пам'ятає, зайшов в торгівельний павільйон. Побачивши акумуляторну батарею, яка перебувала біля виходу, він вирішив її викрасти. Впевнившись, що за ним продавець не спостерігає, він взяв акумуляторну батарею та вийшов з павільйону. Його дій ніхто не бачив. Викрадене він продав, а отримані гроші витратив на власні потреби. У вичиненому розкаявся.

Потерпілий надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та вказав, що майнова шкоду йому відшкодована, цивільний позов заявляти він не бажає, просив обрати обвинуваченому покарання відповідно до чинного законодавства.

Вина ОСОБА_6 також підтверджується протоколом огляду місця події, відповідно до якого оглянуте приміщення торгівельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 ; заявою ОСОБА_7 , який добровільно видав працівникам поліції акумуляторну батарею марки G-PARD, вказавши, що її продав йому ОСОБА_3 ; протоколом проведення слідчого експерименту, згідно якого ОСОБА_3 розповів та показав, як він вчинив крадіжку акумуляторної батареї з торгівельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вартість акумуляторної батареї марки G-PARD відповідно до висновку експерта від 03.11.2017р. складає 1408грн.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування за обставин, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, та роз'яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, в апеляційному порядку.

Фактичні обставини злочину свідчать про те, що ОСОБА_3 в липні 2017р. з приміщення торгівельного павільйона « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 умисно з корисливою метою викрав акумуляторну батарею марки G-PARD, вартістю 1408грн., яка належала ОСОБА_5 , спричинивши останньому майнову шкоду.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання»при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст.. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обираючи міру покарання суд враховує, що обвинувачений не працює, вчинив злочини середньої тяжкості, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу наркоманії опійної з 20.01.2016р., за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає повне визнання своєї вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, дані про його особу, висновок досудової доповіді, обставини вчинення злочину незважаючи на ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дають підстави для призначення йому покарання в межа санкцій ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.

На думку суду таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов не заявлений.

Речовий доказ - акумуляторну батарею марки G-PARD, яка передана на зберігання власнику ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне залишити у власності останнього.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання за у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. Відповідно до ч.1ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ акумуляторну батарею марки G-PARD, яка передана на зберігання власнику ОСОБА_5 , залишити у власності останнього.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Миколаївської області протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ:
Попередній документ
72246452
Наступний документ
72246454
Інформація про рішення:
№ рішення: 72246453
№ справи: 484/4069/17
Дата рішення: 19.02.2018
Дата публікації: 27.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка