15.02.2018
Провадження №1-кп/389/282/17
ЄУН 396/51/17
15 лютого 2018 року Колегія суддів Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_11 , обвинуваченої ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_13 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_10 ,по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 ч.2 п.6, п.12 ст.115, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 ч.2 п.1, п.4, п.6, п.9, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115 КК України,
ОСОБА_6 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 ч.2 п.6, п.12 ст.115, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 ч.2 п.1, п.4, п.6, п.9, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115 КК України,
ОСОБА_8 ,по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 ч.2 п.1, п.4, п.6, п.9, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115 КК України,
ОСОБА_12 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 ч.2 п.6, п.12 ст.115, ч.5 ст.186 КК України,
До Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120270000280 від 23.01.2013, стосовно ОСОБА_10 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 ч.2 п.6, п.12 ст.115, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 ч.2 п.1, п.4, п.6, п.9, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115 КК України, ОСОБА_6 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 ч.2 п.6, п.12 ст.115, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 ч.2 п.1, п.4, п.6, п.9, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115 КК України, ОСОБА_8 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 ч.2 п.1, п.4, п.6, п.9, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115 КК України, ОСОБА_12 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 ч.2 п.6, п.12 ст.115, ч.5 ст.186 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_7 заявили клопотання про повернення обвинувального акта з тих підстав, що їх підзахисні на достатньому рівні для спілкування володіють лише ромською (циганською) мовою, тому потребують відповідного перекладача. При цьому, обвинувальний акт викладено на українській мові, а відтак обвинувачені не розуміють суті обвинувачення. Досудове розслідування проведено без залучення перекладача. Крім того, обвинувальний акт виписано не коректно, за своїм змістом він нагадує повідомлення про підозру і не описує суті вчиненого правопорушення з посиланням на докази та відповідну правову кваліфікацію. Також в обвинувальному акті відсутні докази роз'яснення прокурором обвинуваченим права на розгляд справи судом присяжних, не визначено суть вчиненого правопорушення ОСОБА_12 в межах даного провадження, не долучено реєстр матеріалів досудового розслідування стосовно ОСОБА_12 .
Суд, вислухавши думку прокурора, який вважав, що підстав для повернення обвинувального акту немає, обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які підтримали клопотання та просили повернути обвинувальний акт прокурору, а також думку обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та їх захисників, які вказали на відсутність підстав для повернення обвинувального акту, встановив наступне.
Згідно ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться гласність і відкритість судового провадження.
Завданням кримінального провадження, зокрема, є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 1, 2 ст.8 КПК України).
Посилання захисників на наявність підстав для повернення прокурору обвинувального акту у зв'язку з тим, що під час досудового розслідвання порушено право обвинувачених на захист та не забезпечено їм перекладача на ромську мову, є надуманими та безпідставними, які не ґрунтуються на законі.
Згідно положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу.
Положеннями ст. 291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов'язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.
Обвинувальний акт відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, передбачений ч. 2 ст. 191 КПК України та є вичерпним.
Вимоги чинного КПК України не передбачають можливості повернення обвинувального акту з підстав того, що обвинувачені не володіють чи недостатньо володіють державного мовою.
Не обґрунтованою підставою для повернення обвинувального акту є зазначене в клопотанні захисниками твердження, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_6 не володіють чи недостатньою мірою володіють державною мовою, оскільки обвинувачений ОСОБА_10 є уродженцем м. Чигирин Черкаської області, а ОСОБА_6 є уродженцем смт. Олександрівка Кіровоградської області. Вони обидва є громадянами України, з народження проживають на території України.
Таким чином, факт того обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_6 є особами ромської національності не може свідчити про те, що останні не розуміють та не володіють державною мовою, оскільки вони з народження проживають на території України, мають українське громадянство.
Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_12 та їх захисники не заявляли будь-яких клопотань про те, що вони не розуміють української мови.
Згідно практики Європейського суду з прав людини рішення в справі «Х. проти Австрії» від 29 травня 1975 року, «Камасінскі проти Австрії» від 19 грудня 1989 року, «К. проти Франції» від 07 грудня 1983 року ЄСПЛ з приводу забезпечення права на послуги перекладача, підпункт (е) пункту 3 статті 6 Конвенції вказав, що не вимагається письмового перекладу повністю всіх письмових доказів або офіційних документів, пов'язаних із процесом. Слід вказати, що частина матеріалів була викладена мовою, яку розумів адвокат заявника, тимчасом, як багато інших документів - мовою, яку заявник міг сам прочитати, а тому відповідальність за частину мовних труднощів крім адвоката, заявник мав взяти на себе. Забезпечувана допомога перекладача має надати можливість обвинуваченому ознайомитись з наявними проти нього доводами і здійснювати захист, зокрема, даючи йому змогу викласти свою версію подій. Конвенційне право на допомогу перекладача, очевидно, застосовується тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використаної в суді.
В той же час, як зазначалося вище, обвинувачені в достатній мірі розуміють українську мову, дають відповіді суду на питання поставлені українською мовою. Також в присутності захисників в підготовчому судовому засіданні їм роз'яснювались їх процесуальні права. Адвокати обвинувачених володіють українською мовою досконало.
Питання про надання перекладача з української на ромську мову на думку суду є способом захисту від пред'явленого обвинувачення, а також зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.
Не враховує суд і посилання захисників на те, що обвинувачені не мають освіти, а тому не вивчали українську мову, оскільки немає необхідності обвинуваченій особі досконально володіти українською мовою, для захисту від пред'явленого обвинувачення - достатньо розуміти українську мову.
Слід зауважити і те, що такому разі, не маючи будь-якої середньої освіти, зазначені обставини належить розуміти так, що і у ромській школі обвинувачені також освіту не здобували, а тому їхній рівень володіння ромською мовою є обмеженим лише побутовим усним рівнем. Отже, можна дійти висновку, що обвинувачені в цілому є малограмотними людьми, а тому переклад будь-яких процесуальних документів на ромську мову за відсутності навиків читання є завідомо безперспективним в досягненні відповідних цілей.
Як відомо ромська мова розділяється на численні діалекти, котрі більше чи менше підпадають під вплив тих мов, на теренах поширення яких живуть цигани. Мовою оточення обвинувачених за умови їх тривалого проживання в Україні є українська мова, ромська громада у відповідній місцевості не є відокремленою від решти, відтак роми в Україні достатньою мірою інтегровані у суспільство, а тому суд критично сприймає доводи захисту з приводу того, що обвинувачені не розуміють української мови.
Крім того, на підставі довідки Кіровоградської регіональної торгово-промислової палаті встановлена відсутність перекладача з української мови на циганську у вказаній установі.
Не може бути підставою для повернення обвинувального акту відсутність підпису обвинувачених в письмовому роз'ясненні прокурора про можливість розгляду справи судом присяжних, в порядку ст. 384 КПК України. Як встановлено колегією суддів, вказані обставини не відповідають дійсності. До обвинувального акту надано акт прокурора та CD диск, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_14 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 від письмового роз'яснення в порядку ст. 384 КПК України.
Слід відзначити і те, що зазначеним захисниками у клопотанні обставинам, вже надав свою оцінку і апеляційний суд Кіровоградської області, яким скасовано ухвалу суду першої інстанції від 12.05.2017 року, якою було задоволено клопотання про повернення обвинувального акту, що заявлено з аналогічних підстав.
З урахуванням наведеного, судом не встановлено підстав для повернення обвинувального акта, а відтак у задоволенні відповідного клопотання захисників слід відмовити.
Таким чином, судом не встановлено допущення органом досудового розслідування порушень вимог кримінального процесуального закону під час подання до суду обвинувального акту, який є відповідним положенням ст. 291 КПК України за своєю формою та змістом, разом із долученими до нього додатками.
Будь-яких інших вимог, котрим повинен відповідати обвинувальний акт, що його подано до суду, законодавцем не визначено.
З урахуванням наведеного підстави для повернення обвинувального акта відсутні.
Пунктом 18 частини 3 ст. 42 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
Водночас, зважаючи на вищевикладені обставини, яким суд вже дав оцінку, дійшовши висновку, що обвинувачені розуміють державну мову, якою ведеться судочинство, та відповідно недостатню мотивованість клопотання сторони захисту, що стверджує протилежне, суд не вбачає доцільним призначення обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_10 перекладача з ромської мови, розцінюючи зазначене клопотання як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, а також зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.
Під час підготовчого судового засідання не були встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України.
Інших клопотань від учасників справи не надходило.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає підготовку до судового розгляду завершеною та вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.
Разом з цим, від прокурора надійшло клопотання про продовження ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обгрунтовано тим, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, застосованих до обвинувачених не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_12 та її захисник не заперечили щодо продовження дії даного запобіжного заходу. Інші обвинувачені та їхні захисники просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на тривалий розгляд справи, відсутність впливу на свідків, потерпілих з боку підзахисних.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2017 року кожному з обвинувачених продовжено строк тримання під вартою до 18 лютого 2018 року, а тому є необхідність у вирішенні питання щодо доцільності подальшого застосування саме такого виду запобіжного заходу щодо них.
Підставою для застосування стосовно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність у забезпеченні виконання, покладених на них процесуальних обов'язків, і наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Дані, що містяться у матеріалах кримінального провадження підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останніми їх процесуальних обов'язків. Про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ряд кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються останні, в тому числі відносяться і до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією яких, зокрема передбачено і покарання у виді довічного позбавлення волі. Зазначене вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Водночас, враховуючи, що на даний час судом ще не допитано потерпілих та можливих свідків, тому є вагомі підстави вважати, що у разі застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, вони матимуть можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Стороною захисту, в свою чергу, не наведено таких доводів, які б нівелювали існування вказаних вище ризиків.
Отже, зважаючи на те, що сукупність обставин, в яких обвинувачуються ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 істотно підвищують ступінь і характер суспільної небезпеки інкримінованих їм діянь, враховуючи відсутність достатнього рівня їх репутації, а також те, що менш суворі запобіжні заходи, на думку суду, є не достатніми для запобігання зазначеним вище ризикам, тримання обвинувачених під вартою є виправданим, а тому суд вважає за необхідне продовжити щодо них дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
Суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та визнає реальну небезпеку їх ухилення від правосуддя у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Підстави для визначення розміру застави відсутні в силу положень ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 75, 76, 177, 183, 219, 314, 320, 331, 336, 392 КПК України, колегія суддів, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_11 про повернення обвинувального акта прокурору.
Відмовити у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_11 про призначення перекладача їхнім підзахисним ОСОБА_6 та ОСОБА_10 відповідно.
Призначити судовий розгляд, на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120270000280 від 23.01.2013, стосовно ОСОБА_10 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 ч.2 п.6, п.12 ст.115, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 ч.2 п.1, п.4, п.6, п.9, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115 КК України, ОСОБА_6 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 ч.2 п.6, п.12 ст.115, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 ч.2 п.1, п.4, п.6, п.9, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115 КК України, ОСОБА_8 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 ч.2 п.1, п.4, п.6, п.9, п.13 ст.115, ч.3 ст.28 ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115 КК України, ОСОБА_12 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 ч.2 п.6, п.12 ст.115, ч.5 ст.186 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14 годину 00 хвилин 27 лютого 2018 року в приміщенні Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 15 год. 30 хв. 15 лютого 2018 року по 15 год. 30 хв. 15 квітня 2018 року.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 15 год. 30 хв. 15 лютого 2018 року по 15 год. 30 хв. 15 квітня 2018 року.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 15 год. 30 хв. 15 лютого 2018 року по 15 год. 30 хв. 15 квітня 2018 року.
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 15 год. 30 хв. 15 лютого 2018 року по 15 год. 30 хв. 15 квітня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3