Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/1961/17
Провадження № 2/480/251/18
Іменем України
12 лютого 2018 року м.Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого-судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 а про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
встановив:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до 12 грудня 2000 року вони з відповідачем перебували у шлюбі, в якому 04 листопада 1999 року у них народилася дочка - ОСОБА_4. Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 березня 2016 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини доходів на утримання дочки, до досягнення нею повноліття. Дочка проживає з позивачем ОСОБА_1, не працює та навчається у Надбузькому професійному аграрному ліцеї на третьому курсі денної форми навчання і буде навчатися до 30 червня 2018 року. Оскільки позивач є інвалідом та отримує невелику пенсію, а дочка не може працювати у зв'язку із навчанням на денній формі, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів відповідача до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2018 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнила, зазначивши, що днем початку стягнення аліментів вважати день набуття повноліття ОСОБА_5, а саме 04 листопада 2017 року. В решті позовні вимоги підтримала та просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів відповідача до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2018 року.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. При цьому, 10 січня 2018 року надав на адресу суду заяву, в якій просив слухати справу за його відсутності. Також зазначив, що його інтереси представлятиме та на всі запитання відповість його представник - ОСОБА_2.
Окрім того, 04 грудня 2017 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги він вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх спільна з позивачем ОСОБА_1 дочка ОСОБА_5, 04 листопада 2017 року досягла повноліття і строк по сплаті аліментів на її утримання відповідач сплатив. Крім того, в запереченні відповідачем зазначено, що на його утриманні перебуває його дружина ОСОБА_2, яка не працює та не є приватним підприємцем, а також дочка його дружини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Враховуючи ці обставини, відповідач просив суд відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 04 січня 2018 року, позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії 1-ФП № 073400 (а.с.2).
Згідно довідки №273 від 17 жовтня 2017 року Надбузького професійного аграрного ліцею ОСОБА_5 є учнем Надбузького професійного аграрного ліцею департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської обласної державної адміністрації строком навчання 3 роки з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2018 року. ОСОБА_5 зарахована на денну форму навчання за професією кухар, офіціант наказом №1 “З-УДЗ” від 27.09.2015 року та знаходиться на неповному державному забезпеченні (а.с.6).
Як вбачається з довідки про склад сім'ї виконавчого комітету Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Відповідно до ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У відповідності до положень п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно з ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Відповідно до вимог статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У пункті 17 в абзаці 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд ураховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів.
Як вбачається з довідки про доходи, відповідач ОСОБА_3 працює у Миколаївському зональному відділі військової служби правопорядку, займаючи посаду військовослужбовця; форма працевлаштування: основна (а.с.24). На утриманні відповідача перебуває його дружина ОСОБА_2, яка офіційно не працює та не є приватним підприємцем. На підтвердження цього відповідачем надані Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довідка Заводського районного центру зайнятості м.Миколаєва (а.с.33-34, а.с.35).
Суд не бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_3 щодо утримання ним повнолітньої дочки його дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також щодо оплати відповідачем за навчання у ВУЗі останньої, оскільки відповідачем не надані належні докази, які б підтверджували вищезазначені обставини.
Як вбачається з довідки виконавчого комітету Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №976 від 26 грудня 2017 року, ОСОБА_1 не працює з 14 грудня 2012 року, підстава: наказ №61 від 14 грудня 2012 року, про що зроблена відмітка в її трудовій книжці (а.с.57, а.с.60).
На разі, позивач ОСОБА_1 знаходиться на пенсії по інвалідності (а.с.9). Окрім того, відповідно до довідки Центрального об'єднаного управління УПФУ м.Миколаєва Миколаївської області від 26 грудня 2017 року, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Центральному об'єднаному управлінні УПФУ м.Миколаєва та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІІ групи (а.с.58).
Отже, враховуючи те, що стан здоров'я та матеріальне становище відповідача не перешкоджає сплаті ним аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ст. ст. 258, 259, ст.ст. 264 - 265, п. 1 ч. 1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 а про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, 54038; паспорт серії ЕО №090074) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8; паспорт серії ЕР №429582) аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 листопада 2017 року і до закінчення нею навчання, а саме до 30 червня 2018 року, але не більше, ніж до досягнення 23 років.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М.Войнарівський
12.02.2018