Провадження №2/760/5745/17
Справа 760/18303/17
21 вересня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кремінь-1" про скасування рішення, суддя -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить:
скасувати рішення установчих зборів ОСББ «Кремінь-1» про обрання правління в складі 5 осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оформленого протоколом №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, датованого 10.05.2016.
Скасувати рішення установчих зборів ОСББ «Кремінь-1» про обрання головою ОСББ «Кремінь-1» ОСОБА_6, оформленого протоколом №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, датованого 10.05.2016.
Скасувати рішення установчих зборів ОСББ «Кремінь-1» про створення ревізійної комісії ОСББ «Кремінь-1», оформленого протоколом №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, датованого 10.05.2016.
Скасувати рішення установчих зборів ОСББ «Кремінь-1» про взяття будинку за адресою: АДРЕСА_1 в управління та обслуговування ОСББ «Кремінь-1», оформленого протоколом №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, датованого 10.05.2016.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до ст.ст. 3,4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Права, свободи та інтереси фізичних осіб захищаються у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, зазначенні доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Із аналізу ст. 119 ЦПК України вбачається, що зміст позовної заяви фактично повинен складатися із а) вступної, б) мотивувальної та в) прохальної частини, а також з додатку до позовної заяви та повинен бути підписаний особою, яка її подає.
Позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним відповідачем.
Відповідно до чинного законодавства України, а саме ст.119 ЦПК України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто, в позовній заяві, має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Позивачем не викладені обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, пред'явлені до відповідача, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.
Виходячи з цього, в позові слід зазначити:
- в чому саме полягає порушення прав позивача відповідачем,
- якими нормами чинного законодавства обґрунтовується порушення такого права, якщо воно є,
- як вбачається з поданої заяви, в ній не зазначені докази, які обґрунтовують позовні вимоги заявлені до відповідача.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу слід викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, з посиланням на докази в підтвердження обставин в обґрунтування заявлених вимог.
Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя -
Позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кремінь-1" про скасування рішення, - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: