Верховний
Суд
09 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 6/227-09
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми,
кредитор - ОСОБА_2,
кредитор - ОСОБА_3,
боржник - Публічне акціонерне товариство "Центролит",
ліквідатор - арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центролит" в особі ліквідатора Закорка Вадима Вікторовича
на постанову Харківського апеляційного господарського суду (про перегляд ухвали Господарського суду Сумської області від 04.07.2017 про розгляд кредиторських вимог ОСОБА_2.)
від 12.12.2017
у складі колегії суддів: Камишева Л.М. (головуючий), Бородіна Л.І., Лакіза В.В.
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Центролит"
05.01.2018 Публічне акціонерне товариство "Центролит" в особі ліквідатора Закорка Вадима Вікторовича звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою за вих. №02-01/92 від 04.01.2018 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 про перегляд ухвали Господарського суду Сумської області від 04.07.2017 про розгляд кредиторських вимог ОСОБА_2 у справі №6/227-09 відповідно до Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №6/227-09 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2018.
Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги за вих. №02-01/92 від 04.01.2018, предметом касаційного оскарження є постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Сумської області від 04.07.2017 про розгляд кредиторських вимог ОСОБА_2 у справі №6/227-09.
Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення із касаційною скаргою 05.01.2018, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" №1801-VIII від 21.12.2016, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становив 1 600 грн.
Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду 05.01.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, прийняту за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Сумської області від 04.07.2017 у справі №6/227-09 про розгляд кредиторських вимог ОСОБА_2, які було заявлено до боржника 27.04.2017, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 6 400 грн. (1 600 * 2 * 200%).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги за вих. №02-01/92 від 04.01.2018, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
При цьому, Суд зазначає, що підприємство-боржник не звільняється від сплати судового збору при поданні касаційної скарги на судові рішення, прийняті за результатами розгляду вимог фізичних осіб-кредиторів по заробітній платі, оскільки передбачена пунктом 15 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" пільга щодо звільнення від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати (в тому числі при зверненні з кредиторськими вимогами до боржника-роботодавця у справі про банкрутство) застосовується лише до фізичних осіб, які звертаються з такими вимогами до суду.
Положеннями статті 291 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Як вбачається із касаційної скарги, скаржником не долучені до скарги докази направлення копії касаційної скарги з доданими до неї документами ініціюючому кредитору - Управлінню Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми, що не узгоджується з вимогами статті 291 ГПК України в редакції з 15.12.2017.
Відтак, подана Публічним акціонерним товариством "Центролит" в особі ліквідатора Закорка В.В. касаційна скарга за №02-01/92 від 04.01.2018, не відповідає вимогам ГПК України в редакції з 15.12.2017.
Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу щодо її форми та змісту, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на таке, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Центролит" в особі ліквідатора Закорка В.В. за вих. №02-01/92 від 04.01.2018 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (про перегляд ухвали Господарського суду Сумської області від 04.07.2017 про розгляд кредиторських вимог ОСОБА_2.) у справі №6/227-09 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 5 Закону України "Про судовий збір", статтями 3, 174, 234, 286, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центролит" в особі ліквідатора Закорка Вадима Вікторовича на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (про перегляд ухвали Господарського суду Сумської області від 04.07.2017 про розгляд кредиторських вимог ОСОБА_2.) у справі №6/227-09 залишити без руху.
2. Надати Публічному акціонерному товариству "Центролит" в особі ліквідатора Закорка Вадима Вікторовича строк на усунення недоліків касаційної скарги до 28 лютого 2018 року.
3. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Центролит" в особі ліквідатора Закорка Вадима Вікторовича, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук