Справа № 199/6011/17
(2-а/199/224/17)
іменем України
25.09.2017 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Якименко Л.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо призначення основного розміру пенсії 59% грошового забезпечення; зобов'язати відповідача встановити та здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії 65% грошового забезпечення з 05.08.2016 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 05.08.2016 року наказом ГУНП в Дніпропетровській області №217 він у званні полковника поліції був звільнений зі служби з 05.08.2016 року за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).
Із вказаного наказу вбачається, що календарна вислуга років позивача станом на 05.08.2016 року складає 23 роки 11 місяців 07 днів, у пільговому обчисленні вислуги років не має.
Листом заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №23299/03/01 від 16.09.2016 року позивач був повідомлений, що оскільки у свідоцтві від 05.08.2016 року №179 про його хворобу не міститься інформація про його непридатність до служби в поліції, то основний розмір пенсій, починаючи з дня перебування на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, приведено у відповідність до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та визначено у розмірі 59% грошового забезпечення (вислуга років 23).
Позивач вважає дії відповідача неправомірними, та просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії 65% грошового забезпечення з 05.08.2016 року.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надав письмові заперечення на адміністративний позов, якими зазначає, що у відповідності до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» позивачу визначено основну пенсію у розмірі 59% грошового забезпечення (вислуга років 23), про що повідомлено листом №23299/03/01 від 16.09.2016 року.
Через відсутність у свідоцтві від 05.08.2016 року №179 про хворобу позивача відомостей про причину звільнення через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, що відповідає вимогам п.2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», виконуючи вимоги Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,
затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, після перевірки органами Пенсійного фонду обґрунтованості поданих документів, головним управлінням було призначено пенсію у розмірі 59% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», про що повідомлено листом № 23299/03/01 від 16.09.2016 року як позивача так і Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Відповіддю Головного управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області №9/1719 від 28.09.2016 року було повідомлено про те, що при вступі в дію
нового положення, регламентуючого діяльність ВЛК у системі МВС, постанова щодо придатності до подальшої служби, при звільненні колишніх працівників, буде переглянута у відповідному формулюванні.
Оскільки після вступу в дію Наказу МВС України від 03.04.2017 року № 285 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військо-лікарської) комісії МВС», відповідно до п.п. 2, 4 Розділу VIII якого формулювання постанов ВЛК за ступенем придатності осіб щодо поліцейських приймаються, як: «придатний до служби в поліції», «придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді», «непридатний до служби в поліції», до Головного управління виправлене свідоцтво про хворобу на ім'я позивача не надходило, а відтак представник відповідача вважає, що підстав для перегляду розміру раніше призначеної пенсії - відсутні.
Від третьої особи Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області пояснень чи заперечень до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.08.2016 року наказом ГУНП в Дніпропетровській області №217 ОСОБА_1 у званні полковника поліції був звільнений зі служби в поліції з 05.08.2016 року за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).
Із вказаного наказу вбачається, що календарна вислуга років позивача станом на 05.08.2016 року складає 23 роки 11 місяців 07 днів, у пільговому обчисленні вислуги років немає.
Листом заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 23299/03/01 від 16.09.2016 року позивача повідомлено, що оскільки у свідоцтві від 05.08.2016 №179 про його хворобу не міститься інформація про його непридатність до служби в поліції, то основний розмір пенсій, починаючи з дня перебування на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, приведено у відповідність до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та визначено у розмірі 59% грошового забезпечення (вислуга років 23).
За ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Законом України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі Закон №2262) визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за вказаним Законом за наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону № 2262 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
За ч. 1 ст. 77 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Отже, ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" встановлює вичерпний перелік підстав звільнення особи, яка служить в органах Національної поліції України. При цьому, однією із вказаних підстав для звільнення є хвороба особи, яка підтверджується висновком медичної комісії про її непридатність до служби в поліції.
Відповідно до п. 1.1 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001, (надалі Порядок № 85) медичний огляд проводиться з метою визначення: придатності кандидатів за станом здоров'я, фізичним розвитком, а для окремих видів службової діяльності за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ на посадах рядового й начальницького складу, з урахуванням вимог пункту 1.43 цього Порядку.
Згідно з п. 1.117 Порядку № 85 свідоцтво про хворобу складається: у мирний час на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними для військової служби в мирний час, з обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.
Слід зазначити, що Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001, втратило чинність у зв'язку із набранням чинності Наказу МВС України від 03.04.2017 року № 285 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військо-лікарської) комісії МВС», відповідно до п.п. 2, 4 Розділу VIII якого формулювання постанов ВЛК за ступенем придатності осіб щодо поліцейських приймаються, як: «придатний до служби в поліції», «придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді», «непридатний до служби в поліції».
Оскільки висновок лікарської комісії від 05.08.2016 року №179 не відповідає дослівному формулюванню звільнення через хворобу, яке зазначене в п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», а виправленого свідоцтва про хворобу на ім'я позивача до Головного управління ПФУ не надходило, тому суд вважає передчасним звернення позивача до суду з вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення основного розміру пенсії 59% грошового забезпечення, зобов'язання встановити та здійснити перерахунок та виплату позивачу основного розміру пенсії 65% грошового забезпечення з 05.08.2016 року.
Згідно зі ст. 94 КАС України судові витрати у сумі 640,00 гривень не підлягають присудженню на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійоного фонду України в Дніпропетровській області.
Керуючись ст.ст. 7-9, 11-12, 17, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд,-
ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя