Справа № 597/1222/17
Провадження № 2/597/10/2018
"07" лютого 2018 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Торської І.В.
з участю секретаря Фаринник Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Заліщики цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 в його користь 60000 гривень моральної шкоди, а також судові витрати, посилаючись на те що 25.04.2017 року сталася дорожньо транспортна пригода за участі позивача та відповідача. Дорожньо транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобіля позивача. Крім матеріальної шкоди, винними діями ОСОБА_2 позивачу завдана моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях в зв'язку із ушкодженням його автомобіля. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
Позивач в судові засідання 24.01.2018 року та 07.02.2018 року не з'явився та не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідач в судові засідання не з'являвся та не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає, що відповідач не з'явився в судові засідання без поважних причин, а тому, суд проводив заочний розгляд справи у відповідності до ст.ст. 280-284 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явились. Суд, дослідивши та оцінивши докази, що є у справі, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки судом встановлено наступне: 25.04.2017 року о 15 годині 00 хвилин на автодорозі Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече км. 418-900 м. між автомобілями “Фольксваген-Пасат”, реєстраційний номер “К432АХ” під керуванням водія ОСОБА_1 та “Фіат-Скудо” реєстраційний номер “ВО9078АА” під керуванням водія ОСОБА_2 відбулось зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобілям було завдано механічних пошкоджень. Дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.14.2.а.ПДР України. За фактом порушення, які призвели до скоєння ДТП складено адміністративний протокол Внаслідок ДТП автомобіль «Фольксфаген-Пасат” реєстраційний номер “К 432АХ” який знаходився під керуванням ОСОБА_1 зазнав механічних пошкоджень (довідка №8474/116/01 від 04.10.2017 року видана Чортківським відділом Головного управління національної поліції Тернопільської області). Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Матеріальна шкода завдана відповідачем ОСОБА_2 відшкодована позивачу ОСОБА_1 в повній мірі в межах завданої шкоди. Як вбачається з позовної заяви моральна шкода, завдана ОСОБА_1 відповідачем, полягає у перенесених душевних стражданнях у зв'язку із протиправним пошкодженням його автомобіля. Внаслідок раптового удару, під час ДТП, у нього з'явилося почуття страху, яке по даний час спричиняє йому душевні страждання. Порушився його устрій життя. Позивач вимушений докладати більше зусиль для організації свого життя. Він втратив душевний спокій, оскільки був вимушений багато часу витрачати на поїздки в громадському транспорті в зв'язку із довготривалим ремонтом власного автотранспорту, через що порушені його стосунки із знайомими та близькими йому людьми. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до пункту 2 та 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів та у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до пункту 2 ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до ст. 280 Цивільного кодексу України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ДТП є безпідставними, оскільки позивач не довів завдання йому моральної шкоди внаслідок ДТП, що виразилася у душевних стражданнях, хоча відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Тому у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП слід відмовити, у зв'язку з їх безпідставністю. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, то згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Керуючись ст. ст. 10,12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 268, 272-273, 354, п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст.11, 16, 22, 23, 280, 1166, 1167, 1195 ЦК України, Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП відмовити. Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається апеляційному суду Тернопільської області через Заліщицький районний суд протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачем протягом 30 днів з дня перегляду заочного рішення.
Суддя І.В.Торська
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 08.02.2018 року.