Справа № 464/7193/17
пр.№ 2/464/6/18
01.02.2018 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
за участю: представника третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання недійсним договору банківського вкладу та застосування наслідків нікчемного правочину,-
позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) № 025-13504-26021526.02.2015, укладеного 26.02.2015 ОСОБА_4 з Акціонерним товариством "Дельта Банк"; про застосування наслідків недійсності договору банківського вкладу (депозиту) №025-13504-26021526.02.2015, укладеного 26.02.2015, шляхом зобов'язання Акціонерного товариства "Дельта Банк" повернути позивачу грошові кошти в сумі 1000 доларів США, перерахованих 26.02.2015 платіжним дорученням № 46535356 з банківського рахунку ОСОБА_4 на її банківський рахунок.
Обгрунтовує позов тим, що 26.02.2015 між відповідачем та третьою особою укладено договір банківського вкладу (депозиту) 025-13504-26021526.02.2015. Як випливає з п.8 договору, відповідач повинен внести грошові кошти на зарахування вкладу за вказаним договором з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника.
Проте, позивач 26.02.2015 перерахувала на банківський рахунок відповідача особисті грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 46535356. В подальшому позивач дізналась про нікчемність спірного правочину з підстав, передбачених п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вважає, що оскільки чинним законодавством врегулювано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, тому у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Тому позивач просить в судовому порядку зараховані нею грошові кошти в сумі 1000 доларів США на банківський рахунок відповідача повернути їй. Просить позов задоволити.
Ухвалою суду від 10 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує та просить задоволити у повному обсязі.
Представник третьої особи ОСОБА_2, діючи згідно довіреності, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив у повному обсязі, з підстав, викладених у письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи ( а.с.34-37).
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав суду письмову заяву про визнання позову в повному обсязі. Суд не приймає визнання відповідачем позову, оскільки визнання позову порушує інтереси третьої особи ПАТ "Дельта Банк".
Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями статті 2 Закону №4452, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
При цьому, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Судом встановлено, що 02.03.2015 на підставі постанови правління НБУ №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта-Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 02 березня 2015 року за №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта-Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта-Банк" - ОСОБА_5.
Постановою НБУ № 664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ "Дельта Банк".
ОСОБА_6 виконавчої дирекції ФГВФО № 181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації АТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 лютого 2017 року № 619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" на два роки до 04 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 03.03.2015 Банк здійснював свою діяльність на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків. Тобто, для правовідносин, що виникають під час здійснення Тимчасової адміністрації, а в подальшому і ліквідації, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Судом встановлено, що 26.02.2015 між ПАТ "Дельта банк" та ОСОБА_4П, укладено Договір № 025-13504-260215 строкового банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" в доларах США, на виконання умов якого перераховано на депозитний рахунок № 26300113049131, 1000 доларів США. Строк дії вкладу по 28.03.2015 року (а.с. 4). Пунктом 1.8 правочину передбачено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами договору. У разі, якщо, в день укладення сторонами договору, вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, договір вважається таким, що не був укладений.
Всупереч вимогам вказаного п. 1.8 договору, згідно платіжного доручення №46535356 від 26.02.2015 кошти на рахунок ОСОБА_4П в розмірі 1000 доларів США внесені не відповідачем, а позивачем (а.с. 5).
Судом враховується, що згідно реєстру операцій, здійснених позивачем на користь третіх осіб, ОСОБА_3 26.02.2015 перерахувала ОСОБА_7 2000 доларів США, ОСОБА_4- 1000 доларів США, ОСОБА_8- 1000 доларів США.
Таким чином, судом встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я відповідача надійшли внаслідок дроблення (розбивки) великого вкладу іншого клієнта ОСОБА_3
Згідно з частиною другою статті 38 Закону №4452, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
З огляду на пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Представник Фонду гарантування вкладів, вважаючи оскаржувані дії правомірними, зазначає, що договір банківського вкладу (депозиту), укладений з відповідачем визнаний нікчемним саме на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки умовами такого договору надано перевагу кредитору-фізичній особі, яка полягає у можливості фізичної особи, з рахунку якої перераховано грошові кошти на вкладний рахунок отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.
Відповідно до п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" (далі Правила) затверджених ОСОБА_6 директорів АТ "Дельта-Банк" протоколом №14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами) зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не допускається.
Суд звертає увагу, що укладений 26.02.2015 відповідачем ОСОБА_4 договір строкового банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" в доларах США, зокрема, п.1.8 містить умову, що зарахування Вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку.
Згідно матеріалів справи та пояснень представника Банку кошти вносилися не відповідачем, а ОСОБА_3, тобто в порушення умов вказаного Договору та Правил, що є публічними.
Постановою правління НБУ від 16.09.2013 № 365 "Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України" заборонено переказ коштів в іноземній валюті в межах України з рахунку в іноземній валюті однієї фізичної особи на рахунок в іноземній валюті іншої фізичної особи.
З'ясовано, що комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями та на підставі ч.3 ст.38 Закону встановлено, що Договір № 025-13504-260215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий", укладений між ОСОБА_4 та ПАТ "Дельта Банк" визнано нікчемним.
Жодних доказів про оскарження вказаного рішення Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк», визнання у встановленому законом порядку недійсним суду не надано.
Отже, укладення між Банком та фізичними особами договорів банківського вкладу, за якими кошти замість вкладників вносилися особами, які вже мали відкриті у Банку рахунки і суми на цих рахунках перевищували розміри можливих компенсацій від Банку, призводило до надання Банком кредиторам-фізичним особам переваги перед іншими кредиторами.
Така перевага полягала у можливості дроблення своїх великих вкладів шляхом відкриття низки дрібних вкладів на третіх осіб з метою в подальшому отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через акумуляцію дрібних вкладів третіх осіб.
З"ясовано, що повідомленням № 8821/3254 від 23.09.2015 відповідач проінформований про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 025-13504-260215 від 26.02.2015. ( а.с.6).
Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Встановлено, що договір №025-13504-26021526.02.2015 банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 визнаний нікчемним уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» ОСОБА_5, яка у силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наділена такими повноваженнями, та яка відповідно до цього Закону видала наказ №813 від 16.09.2015 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявленні нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» та наказ №836 від 22.09.2015 про внесення змін до наказу №813 від 16.09.2015.
Судом встановлено, що ні позивачем, ні відповідачем не надано доказів, що вони оскаржили наказ №813 від 16.09.2015 в частині визнання нікчемним Договору №025-13504-26021526.02.2015 банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк», та даний наказ скасовано.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених ст. ст. 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені у зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Способами захисту цивільних прав та інтересів за їх призначенням може вважатись визначений законом механізм матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав та інтересів не відповідає вимогам закону - спосіб захисту, який обрав позивач щодо визнання недійсним укладеного між відповідачем та АТ «Дельта Банк» договору банківського вкладу не передбачений вимогами ст. ст. 16, 215 ЦК України. Тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі ст.ст. 15, 16, 215-216, 232 ЦК України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» керуючись ст.ст.2, 12, 81, 89, 128, 141, 258, 263-265, 274, 279Цивільно-процесуального кодекс України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання недійсним договору банківського вкладу та застосування наслідків нікчемного правочину - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Сихівський районний суд м.Львова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Ю.Горбань