Справа № 464/532/18
пр.№ 1-кс/464/229/18
01 лютого 2018 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , а також слідчого ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та мешканка АДРЕСА_1 ,
слідчий Сихівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12018140070000337. Покликається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, яке є злочином середньої тяжкості, не працює, раніше неодноразово судима за вчинення аналогічних злочинів, востаннє 10 жовтня 2017 року Сихівським районним судом м.Львова, яким звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, покарання не відбула, а тому може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Просить визначити заставу в розмірі 10 розмірів заробітної плати.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали; підозрюваний та його захисник проти клопотання заперечили, зазначивши про можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу - домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 31 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140070000337, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України. 31 січня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, санкція якого визначає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, що відповідно до ст.12 КК України кваліфікується як злочин середньої тяжкості. Вказане підтверджується протоколом огляду місця події від 31 січня 2018 року, протоколами допиту свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є достатніми на даному етапі кримінального провадження для визнання підозри обґрунтованою. Будь-які інші докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Крім того, при встановленні факту наявності (чи відсутності) обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 слідчий суддя керується не тільки положеннями національного кримінального процесуального законодавства, а враховує й практику з цього питання Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України), яка відображена в рішенні від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також в рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , вищою освітою, неодружена, має малолітню дитину, не працює, має судимість за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 10 жовтня 2017 року, яким засуджено за ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; у кримінальному провадженні №12018140070000041 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України, обвинувальний акт у якому направлено до суду, ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 16 000 грн., яку внесено; у кримінальному провадженні, яке перебуває з обвинувальним актом на розгляді суду за ч.2 ст.185 КК України двічі постановлялись ухвали про привід обвинуваченої. Отже ОСОБА_5 , яка раніше притягалася до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не стала, продовжила злочинну діяльність та вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя враховує: тяжкість покарання з урахуванням ст.68 КК України, що загрожує підозрюваному у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, її вік, задовільний стан здоров'я, сімейний стан (неодружена, має малолітню дитину), майновий стан (не працює, що свідчить про відсутність офіційного джерела доходу та постійної зайнятості), особу підозрюваної, яка раніше притягувався до кримінальної відповідальності та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, перебуванні у провадженні суду двох обвинувальних актів відносно підозрюваного за ст.185 КК України та ухилення від явки до суду, а як наслідок застовування приводів, що в свою чергу свідчить про недобросовісне виконання процесуальних обов'язків, вагомість наведених доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, в тому числі домашнього арешту, як просить захист, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду. За наведених вище обставин інший, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки, більш м*який запобіжний захід, застосований бути не може; саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з урахуванням викладеного та зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вважаю за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволити.
При вирішені питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, наявні по справі реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного.
На підставі вимог ч.1 ст.197 КПК України, з урахуванням стадії досудового розслідування, строк тримання під вартою визначається до 60 днів. За умовою ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У даному випадку взяття під варту обчислюється з 31 січня 2018 року, тобто з часу затримання згідно з протоколом.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
Враховуючи зазначене положення, відсутність обставин визначених ч.4 ст.183 КПК України, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про її особу наведені вище, суд вважає, що заставу останній слід визначити в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 17 620 грн. У разі внесення підозрюваним суми застави покласти на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
клопотання задоволити.
Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 31 березня 2018 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 17 620 грн.
Підозрюваний /обвинувачений/ або заставодавець /фізична або юридична особа/ мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Зазначені обов'язки діють до 31 березня 2018 року включно.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1