264/6396/17
2/264/473/2018
(ЗАОЧНЕ)
"09" лютого 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участі секретаря судового засідання Дарменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,
У грудні 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, яким згодом уточнила. В обґрунтування позову вказала, що працювала у ПАТ «Азовмаш», де їй не виплачували заробітну плату. 11.10.2017 року позивача було звільнено на підставі ст.40 п.1 КЗпП України. Після звільнення розрахунок по заборгованості з виплати заробітної плати із позивачем не проведений. Заборгованість по заробітній платі перед позивачем складає 26377,65грн. У зв'язку із не проведенням повного розрахунку в день звільнення на підставі ст.117 КЗпП України відповідач зобов'язаний сплатити середній заробіток за весь час затримки з 12.10.2017 року по день винесення рішення. На підставі викладеного просила стягнути з ПАТ «Азовмаш» заборгованість по заробітній платі в сумі 26377,65грн., компенсацію за втрату частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 1368,73грн., а ткож середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 12.10.2017 року по 09.02.2018 року в розмірі 16613,25грн.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у, який діє на підставі договору про надання юридичних послуг, у судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача ПАТ «Азовмаш» у судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 09.02.2018 року ухвалено провести заочний розгляд вказаної справи, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, тричі не з'являвся до судового засідання, про причини неявки суд не повідомляв, відзив не подав, позивачка не заперечувала проти заочного вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Основним законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов'язки, в рівній мірі кореспондується обов'язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.
Судом встановлено, що позивач працював у відповідача, що підтверджується записами її трудовій книжці.
11.10.2017 року ОСОБА_1 було звільнено з підприємства на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Положеннями ст.115 КЗпП України встановлено обов'язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
За період роботи позивачки їй нараховувалась заробітна платня, однак не виплачувалась. Станом на 11.10.2017 року розмір заборгованості складає 26377,65грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Аналогічні норми закріплені в статті 34 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Приймаючи до уваги вказані положення Закону та факт несвоєчасної виплати заробітної плати, відповідач має також обов'язок здійснити позивачу компенсацію, передбачену Законом.
При розрахунку сум компенсації за затримку виплати заробітної плати, суд керується наступним.
Статтею 3 Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159 (надалі за текстом - Порядок).
Згідно пункту 4 вказаного Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.
Позивачем був проведений розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати, згідно із яким розмір компенсації становить 1368,73 грн., вказаний розрахунок не спростований відповідачем і підлягає стягненню з ПАТ «Азовмаш» на користь позивачки.
У відповідності до вимог ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Станом на день прийняття рішення заборгованість по заробітній плат не виплачена, тому розрахунок середнього заробітку має відбуватися з дня наступного після звільнення позивача - з 12.10.2017 року та по день винесення рішення, тобто по 09.02.2018 року.
При розрахунку сум середнього заробітку, суд виходить з наступного.
Порядок обчислення середньої заробітної плати закріплений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», за частиною 3 пункту 2 якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно наданого позивачкою розрахунку, розмір середньої заробітної плати складає 195,45грн.
Кількість робочих днів за період з 12.10.2017 року по 09.02.2018 року складає 85 днів
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 12.10.2017 року по 09.02.2018 року складає 16613,25грн. (85 днів х 195,45грн.).
Законних підстав, передбачених статтею 117 КЗпП України, для зменшення сум середнього заробітку у суду не має, оскільки відсутній спір між сторонами про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем.
За таких обставин та положень закону, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки складає 16613,25грн.
За вимогами ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.
У зв'язку з тим, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачці було відстрочену сплату судового збору та її вимоги задоволені, а відповідач не звільнений від оплати судових витрат, то ці витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 47, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст. 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суд. -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовмаш» (87535, Донецька область, м.Маріуполь, пл.Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 30832888) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 26377,65грн., без утримання ПАТ «Азовмаш» з цієї сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.10.2017 року по 09.02.2018 року в сумі 16613,25грн. та компенсацію за втрату частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 1368,73грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовмаш» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 30832888) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м.Маріуполя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т. В. Пустовойт