печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43747/17-ц
Категорія 58
09 лютого 2018 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
при секретарі судових засідань - Бажан О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новицької Тетяни Олексіївни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому просив суд скасувати постанову від 28.03.2017 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новицької Т. О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом батька позивача ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Збирит О. В. 09.06.2016, зареєстрованим у реєстрі № 642, на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв'язку з ненаданням правовстановлюючого документа на вказану частку квартири /а. с. 4-7/.
Ухвалою судді від 31.07.2017 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду по суті /а. с. 23/.
На підставі норми пункту 9 частини 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явився, 08.12.2017 до суду було подано заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, у якій серед іншого представник просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, у матеріалах справи наявна заява, подана до суду 11.12.2017 про розгляд справи за її відсутності, просить постановити рішення на розсуд суду, відзив на позов не було подано, як й інших заяв з процесуальних питань.
Згідно з частиною 1 статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 4 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
З метою отримання спадщини, що залишилася після смерті батька, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за заповітом. Але, як вбачається з оскаржуваної постанови від 28.03.2017 приватного нотаріуса КМНО Новицької Т. О., свідоцтво, на думку відповідача, видати неможливо, оскільки позивач не надав правовстановлюючого документу, що підтверджує належність померлому вказаної частки квартири /а. с. 16/.
Судом встановлено, що позивач після укладення шлюбу з ОСОБА_6 змінив своє прізвище з «ОСОБА_6» на «ОСОБА_6», що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого 28.04.1995 Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого району м. Києва, за актовим записом № 381 /а. с. 11/.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 20.09.1974 Пилипівським сільським ЗАГС Фастівського району, підтверджується, що позивач (дошлюбне прізвище «ОСОБА_6») є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_7 /а. с. 10/.
За життя ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_8 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 05.06.2001, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В., зареєстрованим за № 3645. Решта 1/2 частки вказаної квартири за цим же договором придбала у ОСОБА_8 ОСОБА_10, яка була одружена з ОСОБА_4 до 24.05.1994 /а. с. 14/.
Укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 шлюб розірвано 24.05.1994, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, виданим повторно 24.07.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва /а. с. 13/.
Зазначене підтверджується відомостями з інформаційної довідки КВ-2016 № 46008 від 12.12.2016, наданою Комунальним підприємством Київської міської ради Київським міським бюро технічної інвентаризації на запит № 162/02-14 від 11.11.2016 відповідача, квартира АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 та ОСОБА_10 у рівних долях (1/2) на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2001 /а. с. 20/.
Батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 років, факт чого посвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 29.07.2016 Виконавчим комітетом Кищинської сільської ради Фастівського району Київської області за актовим записом № 4 /а. с. 12/.
Відповідачем 11.11.2016 заведено спадкову справу № 07/2016, зареєстровану у Спадковому реєстрі за № 59791812, щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 /а. с. 17/.
Встановлено, що батько позивача на випадок своєї смерті залишив заповіт, складений 09.06.2016, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Збирит О. В. і зареєстрований у реєстрі за № 642.
Згідно з останньою волею заповідача, спадкоємцем всього майна, яке належало померлому ОСОБА_4 на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого воно б не складалося, всього того, що згідно з законодавством України може бути успадкованим, у повному обсязі, без винятків, є син - ОСОБА_2 - позивач у справі /а. с. 18/.
Згідно з статтею 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Частиною 1 ст. 1 Закону «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
У відповідності до статті 69 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна. Нотаріус або посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.
Відповідно до п. 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Позивач зазначив у позовній заяві, що до заяви про отримання свідоцтва на спадщину додав документи, згідно з вимогами Закону України «Про нотаріат», а саме оригінал заповіту та оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_4, копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_4 з ОСОБА_11, нотаріально посвідчену копію договору купівлі-продажу квартири від 05.06.2001, що є правоустановлюючим документом, оригінал інформаційної довідки Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 16.01.2014 про реєстрацію права власності на 1/2 частину квартири за ОСОБА_4, оригінал інформаційної довідки Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12.12.2016 про реєстрацію права власності на 1/2 частину квартири за ОСОБА_4 та оригінал довідки з місця реєстрації.
Підстави відмови нотаріуса або посадової особи у вчиненні нотаріальних дій визначаються ст. 49 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому рядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних і повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі; в інших випадках, передбачених Законом України «Про нотаріат». Даний перелік є вичерпним.
Аналогічні положення містить стаття 1 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Главою 8 Порядку, визначено вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії, які не містять заборони на подання копії документу посвідченої нотаріально або вимога щодо подання виключно оригіналу такого документу. Такого обмеження не мають також правила Глави 10 Порядку, якими регулюється нотаріус при видачі свідоцтв про право на спадщину.
Згідно з ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
З матеріалів справи вбачається, що спір щодо спадкового майна відсутній, предметом розгляду у справі є прийняте відповідачем рішення як особою, на яку покладено обов'язок посвідчувати права.
Позивач подав відповідачеві нотаріально посвідчену копію договору купівлі-продажу квартири від 05.06.2001, що є правоустановлюючим документом об'єкту нерухомого майна, котрий входить до складу спадкового майна, тобто копію, відповідність до оригіналу документу якої перевірено нотаріусом та засвідчено своїм підписом. Окрім того, нотаріус наділений правом на вчинення запитів з метою перевірки наданих заявником йому відомостей.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 16, 1216, 1268 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 15, 49, 50, 69 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новицької Тетяни Олексіївни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Скасувати постанову від 28.03.2017 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новицької Тетяни Олександрівни про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Збирит Оленою Вікторівною 09.06.2016, зареєстрованим у реєстрі № 642, на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв'язку з ненаданням правовстановлюючого документа на вказану частку квартири.
Зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новицьку Тетяну Олександрівну вирішити питання щодо видачі свідоцтва на спадщину за заповітом ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у спадковій справі № 07/2016 (номер у спадковому реєстрі 59791812) ОСОБА_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Литвинова