печерський районний суд міста києва
Справа № 757/63949/17-к
14 грудня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 22 вересня 2017 року про відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженні № 12013160110000734, -
До провадження слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 22 вересня 2017 року у кримінальному провадженні № 12013160110000734 про відмову в визнанні потерпілим.
В судове засідання особа, що подала скаргу - не з'явилась, про розгляд скарги повідомлялася належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суду не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надавши через канцелярію суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, проти вимог якої заперечував у повному обсязі.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу та представника Генеральної прокуратури України. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 26, 306 КПК України.
Вивчивши скаргу, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим
Так, відповідно до положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження № 12013160110000734.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 22 вересня 2017 року відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_4 , оскільки відсутні об'єктивні та достовірні дані про спричинення матеріальної шкоди внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
Встановлено, що в заяві ОСОБА_4 від 29 грудня 2015 року про залучення потерпілого не вказано про спричинення матеріальної та моральної шкоди в результаті даного кримінального провадження, а відомості до ЄРДР внесені за заявою ТОВ «Партнер-Агро».
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданої ним скарги, останній не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду скарги, заявлені особою, що звернулася до суду, вимоги не підтримуються.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки слідчим винесена постанова відповідно до ст. 55, 110 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 55, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 22 вересня 2017 року про відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженні № 12013160110000734 - відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1