печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61037/16-ц
Категорія 48
17 листопада 2017 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді - Писанця В.А.,
при секретарі - Лапцун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, у якому просив розірвати шлюб зареєстрований 09.11.2007, посилаючись на те, що між ними зникли почуття, на яких ґрунтуються сімейні відносини: почуття взаєморозуміння, поваги, любові і довіри, протягом тривалого часу шлюбно-сімейні відносини не підтримуються, проживають окремо один від одного, спільного господарства не ведуть, не спілкуються, вважає, що подальше перебування у шлюбі та збереження його неможливе.
Одночасно з такими ж вимогами та з аналогічних підстав ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, які слухаються в одному провадженні із первісними вимогами.
Сторони в судове засідання не з'явились, до суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів у матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1 про шлюб від 09.11.2007, згідно з актовим записом № 996 /а. с. 5/.
У подружжя малолітню дитину: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н./а. с. 25/.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За частиною 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями статті 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема статей 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, сім'я носить формальний характер, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 51, 55 Конституції України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 09.11.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 996, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя В.А. Писанець