Справа № 755/1791/15-ц
"08" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору комісії недійсним,-
встановив:
19.01.2017 року Дніпровським районним судом м. Києва було розглянуто вказану справу та було постановлене рішення, відповідно до якого позов було задоволено. 13.11.2017 року відповідачем була подана заява про перегляд заочного рішення. Свою заяву аргументував тим, що заочне рішення було винесено при повторному розгляді справи, після скасування рішень першої та другої інстанції касаційною інстанцією. Скасовуючи судові рішення Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 24.02.2016 року, вказував, що суди нижчих інстанцій дійшли до передчасного, необґрунтованого та неправомірного висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_2 При повторному розгляді судом було грубо порушено вимоги ч. 4 ст. 388 ЦПК України, і не взято до уваги, фактично проігнорувавши, всі обов'язкові висновки та мотиви Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з яких він скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції під час першого судового розгляду справи. Вважав висновки суду, які викладені в рішенні від 19.01.2017 року абсолютно незаконними та необґрунтованими, і зробленими за неповного з'ясування істотних обставин справи. Крім того, в матеріалах справи міститься заява представника відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем без поважних причин строку позовної давності, яку суд не задовольнив, рахуючи строк не з моменту укладення договору, а з грудня 2014 року, коли отримала копію його позову про стягнення боргу. Вважав, що суд неправильно застосував норми батіального права. З приводу своєї неявки до суду 19.01.2017 року зазначив, що в цей день він приймав участь в судовому засіданні по іншій справі, а його представник з 16.01.2017 року по 23.01.2017 року перебував на лікарняному.
В судове засідання заявник не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні заяви відмовити, врахувати відзив на заяву.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач викликався до суду згідно норм процесуального законодавства. Доводи заявника щодо поважності неявки до суду не приймаються до уваги, так як ні відповідач, ні його представник не повідомили суд про неможливість з'явитися до суду з поважних причин.
Не приймаються до уваги і доводи заявника як на підставу для скасування заочного рішення, оскільки вони свідчать про незгоду з самим рішенням, а не про наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. За своїм змістом, заява про перегляд заочного рішення є апеляційною скаргою на судове рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні будь-які підстави для скасування та перегляду заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19.01.2017 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 284, 287, 288 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору комісії недійсним - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: