Справа № 755/15959/17
"01" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючої судді Гончарука В. П.
з секретарем Красновою І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги охорони, суд -
Позивач звернувся до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за послуги охорони. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 46-Д/2015 від 31 грудня 2015 року в розмірі 64 800,00 грн., пеню у розмірі 3 506,30 грн., та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що з відповідачем 31 грудня 2015 року було укладено договір про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 46-Д/2015, відповідно до п. 1.1 Розділу 1 договору позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу послуги з охорони публічної безпеки і порядку на території (об'єкті) відповідача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а відповідач зобов'язувався оплатити надані послуги. Договір був укладений строком на 1 місяці з можливістю подальшої пролонгації і вступив у дію з 01.01.2016 року. Свої договірні зобов'язання за договором позивачем виконано в повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує. В разі неявки відповідача до суду просив розглянути справу в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Будь-яких заяв клопотань зі сторони відповідача на адресу Дніпровського районного суду м. Києва не надходило.
Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Особливості та порядок провадження охоронної діяльності визначені Законом України «Про охоронну діяльність» від 22 березня 2012 року N 4616-VI. Цим Законом визначено, зокрема, що суб'єкт охоронної діяльності - це суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії. Суб'єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги: 1) охорона майна громадян; 2) охорона майна юридичних осіб; 3) охорона фізичних осіб.
В судовому засіданні встановлено, що між Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві та ОСОБА_1 31 грудня 2015 року було укладено договір про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 46-Д/2015, відповідно до п. 1.1 Розділу 1 договору позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу послуги з охорони публічної безпеки і порядку на території (об'єкті) відповідача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 2.1 договору, ціна послуг становить 95 грн., у тому числі 15 грн. кожного співробітника Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві задіяного на виконання умов договору та визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни.
Згідно п. 4.2.3 відповідач зобов'язувався своєчасно оплатити надані послуги в порядку та розмірі, що визначені договором в порядку визначеному п. 2.3 договору про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 46-Д/2015.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач, не сплативши у вказані в договорі терміни платежі за охорону, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Розрахунок суми заборгованості позивачем наданий суду, відповідає вимогам закону та умовам укладеного між сторонами договору.
Крім того, як вбачається з наданих документів, позивачем розрахована пеня за несвоєчасне повернення боргу за період 06.08.2017 р. - 23.10.2017 р.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вказаний розмір пені відповідає розміру, встановленому п. 5.3 укладеного між сторонами договору про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 46-Д/2015
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Правова природа пені, яка є видом неустойки, є особливою мірою цивільно-правової відповідальності, що передбачає покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення пені.
А відтак стягнення пені повинно відбуватися виключно у національній валюті, а тому наданий позивачем розрахунок нарахування цих сум у гривні, суд бере до уваги.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги охорони - підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню судовий збір, що був сплачений позивачем при звернені до суду у розмірі 1600 гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625, 629, 901 ЦК України та керуючись ст.ст. 7-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273,280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позов Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги охорони - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на користь Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (код ЄДРПОУ 40109105, адреса: 01001, м. Київ, вул. Василя Чумака, 8_А) заборгованість за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 46-Д/2015 від 31 грудня 2015 року в розмірі 64 800 грн. 00 коп. та пені у розмірі 3 506 грн. 30 коп., а всього 68 306 (шістдесят вісім тисяч триста шість) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на користь Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (код ЄДРПОУ 40109105, адреса: 01001, м. Київ, вул. Василя Чумака, 8_А) витрати по оплаті судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: