Справа № 755/4724/17
"02" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарях - Дудник В.О., Томіленку В.В.,Чуб Н.С., Юдицькому К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05 червня 2015 року вони уклали між собою шлюб. У них із відповідачем є спільна дитина - син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом останнього року сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Між нею та відповідачем виникали щоденні сварки, свідком яких ставала дитина. Дитина не повинна бачити негативне ставлення батьків одне до одного та відчувати нервове напруження між ними. Їхній син заслуговує жити виключно у мирі, злагоді та позитивній атмосфері. Також, виявилося, що вони з відповідачем мають протилежні погляди на стосунки у сім'ї та на життя в цілому. На даний момент ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено й подальшого сенсу та бажання підтримувати сімейні відносини у них немає.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини не явки не повідомив, відзиву (заперечень) на позовну заяву не подав..
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача, яка просила розглядати справу без її участі та у відсутність відповідача, який, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Згідно з положенням ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області 05 червня 2015 року, про що у книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис за № 133 (а.с. 7).
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони не проживають разом з травня 2016 року, з цього часу не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету. Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем не відбудеться.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони проживають окремо, не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 36, 51, 104, 105, 112, 114 Сімейного кодексу України ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 209, 210, 223, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Київ, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області 05 червня 2015 року (актовий запис № 133) - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: