22 січня 2018 року
м. Київ
справа № 759/4049/16-ц
провадження № 61-1505 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю.В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Універ 21 ЛТД»,
представник відповідача - Алтабасов Богдан Леонідович,
треті особи: ОСОБА_6, приватне акціонерне товариство страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Універ 21 ЛТД» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року у складі судді: Сенька М. Ф., та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є., у справі за позовом ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю «Універ 21 ЛТД», треті особи: приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_6, про відшкодування майнової та моральної шкоди,
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2016 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Універ 21 ЛТД», треті особи: приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_6, про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Уточнену позовну заяву мотивовано тим, що 16 січня 2016 року в селі Чайки Києво-Святошинського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Volkswagen Golf Variant», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, та автомобіля «Nissan Tiana», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «Універ 21 ЛТД» (надалі - ТОВ «Універ 21 ЛТД»), внаслідок чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2016 року ОСОБА_6 визнано винним у ДТП.
Відповідальність ТОВ «Універ 21 ЛТД», як власника джерела підвищеної небезпеки, на час ДТП було застраховано в приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (надалі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»), що підтверджується договором загальнообов'язкового страхування № АЕ/6423761 від 03 січня 2016 року.
На підставі страхового акту № 160000054328 від 25 лютого 2016 року ОСОБА_8 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 49 000 грн, що відповідає ліміту виплати майнової шкоди, визначеного договором страхування, за відрахуванням франшизи у розмірі 1 000 грн.
У зв'язку з недостатністю ліміту страхового відшкодування ТОВ «Універ 21 ЛТД», як власнику автомобіля, необхідно відшкодувати 245 912 грн 17 коп. - витрат на ремонт автомобіля, 1 400 грн - витрат на здійснення оцінки заподіяної шкоди, 10 000 грн моральної шкоди.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року позов ОСОБА_8 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Універ 21 ЛТД» на користь ОСОБА_8 245 483 грн 03 коп. відшкодування майнової шкоди.
У іншій частині заявлених вимог відмовлено. Вирішене питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що ДТП сталася з вини ОСОБА_6,який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Універ 21 ЛТД», а тому останнє має відшкодувати ОСОБА_8 майнову шкоду за пошкодження його автомобіля, оскільки шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо водієм, винним у ДТП.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України у справі № 6-108цс13 від 06 листопада 2013 року, яка відповідно до статті 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року, ТОВ «Універ 21 ЛТД», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкоду майну ОСОБА_8 було завдано з вини ОСОБА_6, який на час настання ДТП не був при виконанні трудових обов'язків, тому за завдану шкоду має сам нести відповідальність.
Крім того, судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у призначені у справі судової експертизи для встановлення дійсного розміру майнової шкоди, завданої автомобілю ОСОБА_8 під час ДТП, оскільки надані ним фіскальні чеки на підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля є сумнівними.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги вказують на необхідність перевірки матеріалів справи.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Універ 21 ЛТД» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року призначити до судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник