печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6002/18-к
05 лютого 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12018100060000510 від 03.02.2018 ОСОБА_3 ,-
05.02.2018 Старший слідчий слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП у місті Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що В провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у місті Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12018100060000510 від 03.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Так, ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , 03.02.2018 року, приблизно о 13 год. 43 хв., зайшов до магазину «Зара», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» (код 35534116), розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 23.
В подальшому, перебуваючи у приміщенні магазину «Зара», приблизно о 13 год. 45 хв., ОСОБА_3 підійшов до стелажів з виставленим для продажу одягом у торговому залі чоловічого відділу, де оглянув та вибрав собі декілька речей одягу, які висіли на вищевказаних стелажах, а саме: дві чоловічі куртки, артикул № 1792/407/401/03, вартістю 2 199 гривень кожна.
З метою приховання свого злочинного умислу спрямованого на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, не бажаючи припиняти свої злочинні дії, із метою доведення до кінця злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих спонукань, не маючи наміру оплачувати вартість товару, знаходячись у даному торговому залі, ОСОБА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяв зі стелажу та помістив вищевказані товари до поліетиленового пакету чорного кольору, який був при ньому.
Після чого, ОСОБА_3 направився на вихід з магазину «Зара», таким чином виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Однак довести до кінця свій злочинний умисел ОСОБА_3 не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як після виходу з приміщення вказаного магазину був зупинений та затриманий охоронцями магазину «Зара» разом з викраденим майном, таким чином завдавши при цьому ТОВ «Зара України» матеріального збитку на загальну суму 4 398 гривень.
Після чого, ОСОБА_3 , усвідомлюючи можливість настання наслідків вчинення ним протиправних дій, намагався втекти від працівників охорони магазину, таким чином залишити місце вчинення злочину та уникнути відповідальності.
04.02.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван, Республіки Вірменія, громадянина України, вірмена, освіта середня, одруженого, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, 08.09.2010 року Сакським районним судом АР Крим, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років та 6 місяців, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 04.02.2018.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років.
Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний, перебуваючи на волі матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні підозрюваний щиро розкаявся у вчиненому та просив не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України в кримінальному провадженні № 12018100060000510 від 03.02.2018.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, враховує процесуальну позицію підозрюваного, який у вчиненому щиро розкаявся та наряду з вказаним, дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, а саме: протоколом огляду місця події від 03.02.2018 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом перегляду відеозапису протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 .
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме: 22-00 год. по 06-00 год. у межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван Республіки Вірменія, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, на два місяці, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12018100060000510, а саме до 04.04.2018 включно.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_3 з-під варти у залі суду.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або до процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні за вимогою, а також до слідчого судді, суду;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати слідчому або прокурору у кримінальному провадженні на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_3 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 .
Роз'яснити підозрюваному, що, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1