Справа № 755/881/18
3/755/650/18
"06" лютого 2018 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України,
ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання неповнолітньої дитини, а саме: 22 грудня 2017 року, приблизно о 15 годині 40 хвилин, не забезпечила належні умови життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини не явки суд не повідомила. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення, приходить до приходить до наступного.
Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 184 КпАП України передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КпАП України.
Відповідно до ст.245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин, відповідно до ст.33 КпАП України, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на неї має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Крім того, згідно ст. 40? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40?, 184 ч.1, 252, 283-285, 289, 291, 294 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 51 /п'ятдесят одну/ гривню.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 352 гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: