проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду
"07" лютого 2018 р. Справа № 917/1838/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,
розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №177 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017, ухвалене у приміщенні господарського суду Полтавської області суддею Семчук О.С., час ухвалення рішення суду - не зазначено, дата складання повного тексту рішення - 19.12.2017, у справі № 917/1838/17
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, 1) ОСОБА_2, смт. Решетилівка, Полтавська обл., 2) ОСОБА_1, смт. Решетилівка, Полтавська обл.,
до 1) Виконавчого комітету Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, смт. Решетилівка, Полтавська обл., 2) Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, смт. Решетилівка, Полтавська обл., 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсервіс", смт. Решетилівка, Полтавська обл.,
про визнання недійсним рішення виконкому, свідоцтв про право власності та визнання права державної власності
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсервіс" про:
- визнання недійсним та скасування рішення Виконкому Решетилівської селищної ради від 23.08.2007 №303 "Про оформлення права приватної власності на квартири та житлові будинки";
- визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно ТОВ "Агротехсервіс" від 21.09.2007 серія НОМЕР_1, серія НОМЕР_2, серія НОМЕР_3, серія НОМЕР_4, серія НОМЕР_5, виданих Решетилівською селищною радою;
- визнання права власності держави Україна, в особі РВ ФДМУ по Полтавській області на нерухоме майно:
1) чотирьохквартирний житловий будинок загальною площею 192, 7кв.м та житловою площею 110, 9кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1;
2) двохквартирний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 126, 7кв.м та житловою площею 75, 4кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2;
3) квартиру загальною площею 72, 9кв.м та житловою площею 45, 8кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3;
4) квартиру загальною площею 59кв.м та житловою площею 31, 1кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4;
5) квартиру загальною площею 73, 5кв.м та житловою площею 45, 0кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсервіс" перебуває спірне нерухоме майно, передане відповідачу за договором, визнаним судом недійсним в частині передачі цього майна; за ТОВ "Агротехсервіс" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на зазначене майно. Свідоцтва про право власності, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію права власності на житлові будинки спричинили фактичне відчуження об'єктів державного житлового фонду на користь ТОВ "Агротехсервіс" всупереч положенням Закону України "Про приватизацію державного майна", Житлового кодексу УРСР, Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; рішення Виконкому Решетилівської селищної ради від 23.08.2007 №303 "Про оформлення права приватної власності на квартири та житлові будинки", на підставі якого були видані свідоцтва, слід визнати незаконним та таким, що не може бути підставою для реєстрації права власності.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.11.2017 задоволено клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та залучено їх до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, які є мешканцями спірних житлових будівель.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.12.2017 у задоволенні позову відмовлено частково; припинено провадження у справі в частині визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Решетилівської селищної ради Полтавської області від 23.08.2007 №303 "Про оформлення права приватної власності на квартири та житлові будинки" з тих підстав, що спір щодо визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення вирішено у справі №917/2102/16.
В частині відмови у задоволенні позову щодо визнання права власності на спірне майно та визнання недійсними та скасування спірних свідоцтв суд дійшов висновку, що позивачем не вірно обрано способи захисту порушеного права.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що звертаючись до суду з даним позовом РВ Фонду Державного майна України по Полтавській області врахував зауваження, зазначені у рішенні суду від 24.01.2017 у справі №917/2102/16, проте, місцевим господарським судом при розгляді даної справи цього враховано не було; вважає, що відсутні підстави для припинення провадження у даній справі в частині вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення Виконкому Решетилівської селищної ради від 23.08.2007 №303 "Про оформлення права приватної власності на квартири та житлові будинки", оскільки у справі №917/2102/16 та даній справі різні учасники; на думку апелянта, без визнання недійсної й скасування судом попередньої реєстрації неможливо зареєструвати власником цих будинків позивача. Як зазначає апелянт, заперечення виконкому й Решетилівської селищної ради підписано ОСОБА_3, проте, у матеріалах справи відсутні докази того, що вказана особа уповноважена підписувати заперечення й перебувала на вказаній посаді; довіреність представляти інтереси Решетилівської селищної ради й виконкому підписав ОСОБА_4, проте, документи про обрання цієї особи селищним головою у справі відсутні.
Одночасно апелянт звернулась до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що за обставинами даної справи на апелянта розповсюджуються положення пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких судовий збір не справляється за подання позовної заяви, а відтак, на думку апелянта, і апеляційної скарги, про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням органу місцевого самоврядування.
У разі, якщо суд дійде протилежного висновку, апелянт просить суд звільнити її від сплати судового збору, враховуючи тяжкий майновий стан апелянта.
Крім того, на думку апелянта, підставою для звільнення її від сплати судового збору є пункт 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до умов якого предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017 у справі №917/1838/17 залишено без руху з тих підстав, що наведені апелянтом доводи для звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підтверджені належними і допустимими доказами, а саме апелянтом не доведено, як того вимагає закон, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік, а наведені апелянтом підстави для звільнення її від сплати судового збору в силу закону відхилені судом як необґрунтовані. Запропоновано ОСОБА_1 усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Матеріали справи свідчать, що ухвалу апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримала 27.01.2018.
05.02.2018 від апелянта до суду апеляційної інстанції надійшли докази усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 19.01.2018, а саме апелянтом подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору з доказами в його обґрунтування, зокрема, надано докази, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік (вх.№1272).
Так, із наданих апелянтом документів вбачається, що згідно довідки про доходи від 29.01.2018, видана апелянту ФОП Дорошенко Н.А., ОСОБА_1 працювала у ФОП Дорошенко Н.А. продавцем продовольчих товарів та її загальна сума доходу за період з 01.01.2017 по 06.07.2017 становить 22 121, 33грн (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №285309 стосовно ФОП Дорошенко Н.А. додається); крім того, згідно довідки №457 від 19.12.2017 Решетилівської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості, ОСОБА_1 зареєстрована як безробітна з 10 липня 2017 і розмір її доходу з липня 2017 року становить 6 886, 57грн.
Згідно довідки про доходи від 31.01.2018, видана апелянту ФОП Дорошенко Н.А., ОСОБА_1 працювала у ФОП Дорошенко Н.А. продавцем продовольчих товарів та її загальна сума доходу за період з 21.03.2016 по 31.12.2016 становить 13 832, 45грн.
Зазначені у довідках відомості відповідають наданим апелянтом індивідуальним відомостям Пенсійного фонду України про застраховану особу та відомостям Полтавської ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів.
Із наданих апелянтом документів вбачається, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі в сумі 66 408, 75грн перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення; крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню судом, з урахуванням майнового стану сторони та за визначених цією статтею умов, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Апелянтом наведені обґрунтовані доводи і подані належні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, у тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи, що сума судового збору, що має сплатити апелянт за подання апеляційної скарги на рішення суду, яка є фізичною особою, є значною (66 408, 75грн), а апелянтом, як того вимагає закон, наведені обґрунтовані доводи і подані належні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, у тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017 у справі №917/1838/17.
Апелянтом на виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 19.01.2018 також надано докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів у встановленому статтею 259 Господарського процесуального кодексу України порядку, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2
Отже, апелянтом усунені недоліки, встановлені ухвалою апеляційного господарського суду від 19.01.2018, та матеріали поданої апелянтом апеляційної скарги відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників судового процесу не надійшло.
Від апелянта надішли письмові пояснення (вх.№749 від 23.01.2018, вх.№1042 від 30.01.2018) з документами в обґрунтування доводів апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі.
Після проведення суддею-доповідачем підготовчих дій у відповідності до статті 267 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів апеляційної інстанції вирішила призначити справу до судового розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 120, 121, 234, 262, 267, 268, п. 9, 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017 у справі №917/1838/17.
2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017 у справі №917/1838/17.
3. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017 у справі №917/1838/17.
4. Встановити учасникам справи строк до 19.02.2018 для подання до Харківського апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; відзив має бути надісланий апелянту не пізніше 19.02.2018.
5. Встановити апелянту строк до 27.02.2018 для подання до Харківського апеляційного господарського суду відповіді на відзиви на апеляційну скаргу.
6. Призначити справу до розгляду на 01.03.2018 о 15:00год.; засідання відбудеться у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. №105.
7. Довести до учасників справи, що нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Шутенко І.А.