Верховний
Суд
05 лютого 2018 року
м. Київ
справа №910/28375/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.
розглянувши заяву ОСОБА_4
про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України
(головуючий - Іванова Л.Б., судді: Кролевець О.А., Шевчук С.Р.)
від 28.09.2017
у справі №910/28375/14
за позовом Компанії Бредвін Трейдінг Лімітед (Bradwin Trading Limited)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000";
Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілсі";
ОСОБА_4;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Сістем";
Державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Тимоцко Ігоря Володимировича;
Головного управління юстиції у місті Києві
про визнання недійсним договору та рішень загальних зборів, скасування реєстраційних дій та зобов'язання вчинити дії, визнання права власності
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - Сурник В.М.;
від відповідача 3 - не з'явився;
від відповідача 4 - не з'явився;
від відповідача 5 - не з'явився;
від відповідача 6 - не з'явився;
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2017 касаційну скаргу ОСОБА_4 повернуто скаржнику без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) у зв'язку з тим, що до касаційної скарги не було додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду із заявою про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України від 28.09.2017 у справі №910/28375/14.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.
Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 286 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.
Відповідно до реєстраційного штампа Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заява ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України від 28.09.2017 надійшла до суду касаційної інстанції 26.01.2018.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 29.01.2018 заяву ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України від 28.09.2017 у справі №910/28375/14 призначено до розгляду на 05.02.2018.
У засідання суду, призначене на 05.02.2018, з'явився лише представник відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілсі", уповноважені представники інших учасників справи не з'явились та не повідомили суд про причини своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.
При цьому відповідно до частини 3 статті 245 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Заява ОСОБА_4 мотивована тим, що суд касаційної інстанції, повертаючи його касаційну скаргу, зазначив, що згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" в сумі 1 600, 00 грн. У наданих скаржником до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги наявна квитанція № ПН734 від 03.08.2017, відповідно до якої за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 910/28375/14 сплачено судовий збір в сумі 800 грн, що є меншою за встановлену Законом України "Про судовий збір". Подання ОСОБА_4 касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим скаржник вказує на те, що відповідно до частини 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пункті часини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
В той же час, процесуальним законом не визначено, а в ухвалі Вищого господарського суду України від 28.09.2017, якою повернуто касаційну скаргу, нічого не зазначено чи буде вважатися при повторному зверненні (після усунення недоліків) строк для подання касаційної скарги пропущеним, якщо так, то чи підлягає відновленню судом такий строк. Наведене й просив роз'яснити ОСОБА_4 у своїй заяві.
Частиною 3 статті 245 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Виходячи із змісту статті 245 Господарського процесуального кодексу України роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Колегія суддів дійшла висновку, що заявлена вимога про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України від 28.09.2017 у справі не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків.
У заяві ОСОБА_4 не йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі, вимога заявника фактично зводиться до необхідності надання консультацій і роз'яснень з правових питань та відповідно внесення до судового рішення нових даних, що не може бути підставою для роз'яснення ухвали суду.
Отже, порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання ст.245 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що текст ухвали Вищого господарського суду України від 28.09.2017 викладений повно, чітко та зрозуміло, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 245, 318 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України від 28.09.2017 у справі № 910/28375/14 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В.Студенець
Судді О.Баранець
Г.Вронська