Справа № 357/12100/17
2/357/339/18
Категорія 23
22 січня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
за участі:
представника позивача Вакало В. Г.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення коштів за безобліково використану електроенергію, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що всупереч п.3 ПКЕЕН та п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачка не зверталась до позивача з приводу укладення договору про користування електричною енергією в будинку АДРЕСА_2. Фактично, енергопостачальник надав можливість користування електроенергією відповідно до ст. 714 ЦК України. 19.04.2017 року технічною перевіркою, працівниками енергопостачальника було виявлено порушення ПКЕЕН: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку. За підсумками перевірки складено акт № К 032330. А тому, позивач просив суд стягнути з відповідача вартість безобліково використаної електроенергії в розмірі 10 455 грн. 55 коп. та сплачену суму судового збору.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, які є аналогічними наведеним у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що позовні вимоги пред'явлено до неналежного відповідача, акт про порушення, протокол №204 засідання комісії по розгляду вказаного акту, розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, не відповідає чинному законодавству України. Згідно квитанції ПрАТ «Київобленерго» за січень-квітень 2017 року та вересень 2017 року особовий рахунок за адресою АДРЕСА_2 відкритий на споживача ОСОБА_4, а отже ОСОБА_3 не є споживачем послуг за вказаною адресою. Договір про енергопостачання з ПрАт «Київобленерго» вона не укладала, фактично послугами не користувалась, оскільки проживає за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 Так, відповідачка дійсно була присутня при складенні акту про порушення, оскільки у той час остання допомагала здійснювати ремонтні роботи у вказаному будинку, однак вона не є споживачем послуг за вказаною адресою, лише інколи буває у вказаному будинку. Доручення на представництво інтересів споживача, чи будь-яких інших документів від імені споживача у неї не має. А тому, представник відповідачки просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
За ст.1 Закону України «Про електроенергетику» споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Згідно ст.26 цього Закону споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів. Споживач енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996 року № 28 передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
В п.3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України від 26.07.1999 року № 1357 (зі змінами), передбачено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.
Договір про користування електричною енергією вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Як вбачається з матеріалів справи особовий рахунок за електроенергію за адресою АДРЕСА_2 НОМЕР_1 відкритий на ім'я ОСОБА_4, що сторонами не заперечується та підтверджується рахунками і квитанціями за січень, лютий, червень, серпень, вересень та жовтень 2017 року (а. с. 40-44).
Судом встановлено, що 19.04.2017 року технічною перевіркою будинку АДРЕСА_2, працівниками енергопостачальника ПАТ «Київобленерго», було виявлено порушення ПКЕЕН: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку та складено акт про порушення № К 032330, із зазначенням в ньому відповідача ОСОБА_5 в якості споживача, та нараховано суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН, в розмірі 10 455 грн. 55 коп. Дані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються копіями акту про порушення № К 032330, протоколу №204 від 19.04.2017 року та розрахунку вартості спожитої електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН (а.с.5-7).
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_3, з 13.08.1983 року, є будинок АДРЕСА_1. Дана обставина підтверджується копією паспорта останньої (а. с. 39)
Пунктом 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України від 26.07.1999 року № 1357 (зі змінами), передбачено, що під час підготовки проекту договору на об'єкті побутового споживача електропостачальник проводить контрольний огляд вузла обліку (засобу обліку), складає акт про збереження пломб за формою, визначеною у додатку 3 до цих Правил. Акт про збереження пломб є додатком до договору.
У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.
За ст.11 Правил відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.
Згідно п. 42 ПКЕЕН, боржник зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно - технічних документів та договору; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до п. 53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює в ПрАТ «Київобленерго» на посаді контролера і 19.04.2017 року вона разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийшли до будинку АДРЕСА_2, щоб зробити фото фіксацію показників лічильника і виявили порушення ПКЕЕН: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку. Акт про вказане порушення склали на відповідачку по справі, оскільки остання пред'явила свій паспорт громадянина України. Будь-яких інших документів, які б підтверджували приналежність даної особи до вказаного домоволодіння їм представлено не було.
Суд не погоджується з висновками свідка про те, що паспорт громадянина України є правовстановлюючим документом, який би підтверджував право власності на нерухоме майно, в тому числі і на дане домоволодіння, оскільки паспорт громадянина України лише підтверджує громадянство особи. Так, дійсно в паспорті можуть вказуватись й інші дані про особу, такі як зареєстроване місце проживання, сімейний стан, тощо. Але, слід зазначити, що в даному випадку у паспорті відповідачки адресою її проживання, з 13.08.1983 року, зазначено саме будинок АДРЕСА_1.., а тому не зрозуміло чим керувались ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зазначаючи в Акті про порушення № К032330 відповідачку ОСОБА_3, як нового власника домоволодіння.
Також, як зазначено вище, згідно рахунків про оплату за користування електроенергією і квитанціями про їх оплату за січень, лютий, червень, серпень, вересень та жовтень 2017 року споживачем електроенергії та особою з якою укладено договір, і на яку відкрито особовий рахунок за адресою АДРЕСА_2 НОМЕР_1, є ОСОБА_4 Дані обставини підтверджуються відповідними рахунками і квитанціями (а. с. 40-44).
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, та вбачається з акту про порушення №К 032330 від 19.04.2017 року, в приміщення будинку АДРЕСА_2 встановлений лічильник із заводським номером №2136319.
Натомість, як вбачається з акту про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку від 13.09.2017 року, в цей день, на підставі завдання №3292437 представниками ПАТ «Київобленерго» було складено акт №540416 про передачу на відповідальне збереження цього ж приладу обліку за №2136319 та пломб встановлених на ньому, але вже за іншою адресою : будинку № АДРЕСА_2 споживачу ОСОБА_4, який також був підписаний представником енергопостачальника.
Згідно з частинами 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відтак, відповідальність споживача електроенергії наступає виключно за умови порушення ним договору або законодавства України, а відповідно до вимог Правил відповідальність споживача настає лише у випадку, коли мали місце певні незаконні дії споживача.
Встановлення факту користування електроенергією шляхом самовільного підключення до мережі суворо регламентоване, а тому недоліки фіксації цього факту унеможливлюють стягнення вартості спожитої електроенергії.
Аналогічна правова позиція зазначена і в рішенні ВССУ у справі №279/3375/16ц від 21.06.2017 року.
Отже, позивачем не було надано суду беззаперечних та переконливих доказів того, що відповідачка по справі є споживачем електроенергії, з нею укладено відповідний договір про постачання електроенергії, чи вона є власником будинку в якому було виявлено порушення ПКЕЕН: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку.
Слід зауважити, що договір про користування електричною енергією в будинку АДРЕСА_2 укладено з іншою особою, а отже в даному випадку акт про порушення ПКЕЕН складено не на споживача, що свідчить про відсутність порушення з боку відповідачки Правил користування електричною енергією для населення, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи встановлені по справі обставини та наведені вимоги закону суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Понесені судові витрати суд залишає за позивачем, що відповідає приписам ст.141 ЦПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 610, 611, 614, 714 ЦК України, ст.ст. 1, 15-1, 27 Закону України «Про електроенергетику», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України від 26.07.1999 року № 1357 ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Б. І. Кошель