Справа № 274/2428/16-ц
Провадження № 6/0274/9/18
06.02.2018 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві подання старшого державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа,-
05.02. 2018 року до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло подання старшого державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України боржника ОСОБА_2, до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Бердичівського міськрайонного суду згідно виконавчого листа № 274/2428/16-ц від 21.06.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 730 гривень та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 584 гривні, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування подання державний виконавець вказує, що рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Також до Відділу надійшла заява стягувана про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, адже сторона стягувана володіє інформацією щодо можливого перетину державного кордону України боржником .
Державний виконавець Татарчук О.А. в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Дослідивши надані докази, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішення, рішенням іншого органу (посадової особи)до виконання зобовязань.
Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржникафізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межи України - до виконання зобовязань за рішенням.
Пунктом 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є дія неврегульованих зобов'язань.
На стадії виконання судового рішення обмеження права особи на виїзд за кордон здійснюється в порядку, передбаченому ст. 441 ЦПК України за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче проваження.
Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України (за кордон) слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобовязання, покладеного на неї рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.
Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.
У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» тощо.
Відповідно до положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
За змістом ч. 4 ст. 441 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного зясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобовязання у повному обсязі або частково.
Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобовязання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежено лише законом. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Стаття 6 цього Закону передбачає, що за наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.
Аналізуючи зазначене та враховуючи, що з відповідним поданням може звернутися лише державний виконавець, яким відкрито виконавче провадження, а також те, що з матеріалів справи не встановлено в чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішення суду та не доведено можливість виїзду боржника за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в задоволенні подання слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 260, 261, 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 року, суд, -
В задоволенні подання старшого державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Житомирської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бердичівський міськрайонний суд.
Головуючий: