"31" січня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/820/17
За позовом фізичної особи підприємця Дроб Наталії Миколаївни, м. Ужгород до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (відповідач 1) та до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради м. Ужгород (відповідач-2) про визнання договору безкоштовного користування автозупинкою-комплексом продовженим та визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 148 від 24.05.2017 року
Суддя господарського суду - Ушак І.Г.
представники сторін:
позивача - не з'явився
відповідача-1- не з'явився
відповідача-2- не з'явився
Позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача визнати продовженим на той самий строк і на тих же самих умовах укладений 31.03.2006р. позивачем та управлінням майном міста Ужгородської міської ради, правонаступником якого є відповідач-1 у справі, договір № 16 безкоштовного користування автозупинкою-комплексом щодо автобусної зупинки в комплексі з торговим павільйоном площею 10 кв. м у м. Ужгороді по вул. Грушевського (біля будинків № 14, № 16) та визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 148 від 24.05.2017р. «Про автобусні зупинки-комплекси» в частині проведення конкурсу на право оренди автобусної зупинки-комплексу по вул. Грушевського (біля будинків №14,16), про яку йдеться у п. 15 в додатку до зазначеного рішення виконкому.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 23.11.17 порушено провадження у справі № 907/820/17.
Відповідачі-1, 2 у ході підготовчого провадження у справі проти позовних вимог заперечували.
Так, відповідач-1 наполягав на відмові у позові, посилаючись зокрема, на те, що до спірного договору, який є договором безкоштовного користування комунальним майном, не можуть бути застосовані приписи законодавства України з питань оренди комунального майна щодо порядку продовження такого договору. Повідомив також, що позивач прийняв участь у конкурсі на право оренди торгового павільйону автозупинки-комплексу площею 22,4 кв.м у м. Ужгороді по вул. Грушевського (біля будинків № 14, № 16 проведеного на підставі спірного у даній справі рішення виконкому, за результатами якого прийнято рішення про укладення договору оренди зазначеного павільйону з позивачем.
Відповідач-2 також наполягав на відмові у позові, посилаючись на те, що спірний договір є договором безкоштовного користування комунальним майном, термін дії якого закінчився 24.05.17р., у зв'язку з чим виконком Ужгородської міської ради відповідно до наданих законом повноважень прийняв рішення № 148 від 24.05.2017р. «Про автобусні зупинки-комплекси», яким доручив департаменту - відповідачу-1 у справі - облікувати на території м. Ужгорода автобусні зупинки-комплекси та провести щодо них, в тому числі і щодо автобусної зупинки-комплексу по вул. Грушевського (біля будинків №14,16), конкурси на право оренди. Зазначене рішення вважає законним та таким що прийнято на підставі та на виконання наданих законом повноважень.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 12.01.18 підготовче засідання у справі відкладено на 31.01.18.
До дня призначеного підготовчого засідання до суду надійшло клопотання позивача, за змістом якого повідомлено про укладення 10.01.18 сторонами - позивачем та відповідачем-1 - договору № 1094/10 оренди торгового павільйону автозупинки-комплексу площею 22,4 кв.м у м. Ужгороді по вул. Грушевського (біля будинків № 14, № 16), у зв'язку з чим вважає спірні відносини врегульованими, предмет спору відсутнім, тому просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання суду, не забезпечили участі в ньому уповноважених представників, не повідомивши причини такого. За таких обставин, відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за відсутності таких учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст позовних вимог та клопотання позивача про закриття провадження у справі, дійшов висновку, що спірні відносини позивач вважає врегульованими внаслідок укладення договору оренди торгового павільйону автозупинки-комплексу площею 22,4 кв.м у м. Ужгороді по вул. Грушевського (біля будинків № 14, № 16), в той час як предметом спору за змістом позовної заяви є визнання продовженим на той самий строк і на тих же самих умовах укладеного 31.03.2006р. позивачем та управлінням майном міста Ужгородської міської ради договору № 16 безкоштовного користування автозупинкою-комплексом щодо автобусної зупинки в комплексі з торговим павільйоном площею 10 кв. м у м. Ужгороді по вул. Грушевського (біля будинків № 14, № 16) та визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 148 від 24.05.2017р. «Про автобусні зупинки-комплекси» в частині проведення конкурсу на право оренди автобусної зупинки-комплексу по вул. Грушевського (біля будинків №14,16), про яку йдеться у п. 15 в додатку до зазначеного рішення виконкому.
За наведених обставин, зазначене клопотання позивача належить розуміти як відмову від раніше заявлених вимог у даній справі у зв'язку з укладенням сторонами після порушення провадження у даній справі щодо спірної автозупинки-комплексу у м. Ужгороді по вул. Грушевського (біля будинків № 14, № 16) нового договору - договору оренди за результатами конкурсу проведеного на підставі спірного у справі рішення виконкому.
Відмова позивача від позовних вимог, відповідно до приписів ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), є правом позивача, яке може бути ним реалізоване на будь-якій стадії судового процесу.
За приписами ст.ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно приписів ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається; Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору; про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відмова позивача від позову у даній справі не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних інтересів, тому прийнята судом, у зв'язку з чим провадження у справі належить закрити за змістом п. 4 ч. 1 ст. 231 України.
Одночасно позивачем заявлено клопотання про повернення з бюджету судового збору сплаченого ним при подачі позову.
Приписами ст. 130 ГПК України в редакції Закону № 2234-VIII від 07.12.2017 встановлено, що у разі, зокрема, відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічну норму про те, що у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, містить ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
За наведених обставин, оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, та з огляду на наведені приписи чинного законодавства, що регулює питання сплати та повернення судового збору, позивачеві належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого ним при поданні позову на суму 3200,00 грн. (згідно платіжного доручення № Н718423 від 21.11.2017р., яке знаходиться в матеріалах справи), тобто поверненню підлягає сума 1600,00 грн.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 46, 130, 191, п. 4 ч. 1 т. 231, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд, -
1. Закрити провадження у справі № 907/820/17.
2. З пред'явленням даної ухвали до органів Державної казначейської служби України повернути фізичній особі-підприємцю Дроб Наталії Миколаївні (88015, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору сплаченого нею при поданні позову (згідно платіжного доручення № Н718423 від 21.11.2017р. на суму 3200,00 грн.), що становить - 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп).
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 5.02.2018 року та дійсна для пред'явлення до виконання до 5.02.2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом строку, передбаченого ст. 256 ГПК України.
Суддя Ушак І.Г.