Справа № 761/5586/14-к
Провадження № 1-кс/761/2152/2014
Іменем України
05 березня 2014 року м.Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб ГСУ СБ України щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинені кримінальні правопорушення, -
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга гр. ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка, на його думку, полягала у невнесенні відомостей про вчинені кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
На обґрунтування скарги гр. ОСОБА_3 зазначив, що він 13.02.2014 та 14.02.2014 звернувся до ГСУ СБ України з заявами № № 234 - 237 про вчинення суддями Печерського районного суду м. Києва кримінальних правопорушень. Однак відповідні відомості у встановлений законодавством строк до ЄРДР не внесені.
Гр. ОСОБА_3 просив зобов'язати слідчого СБ України ОСОБА_4 , який приймав його заяви, або іншу відповідальну за внесення відомостей до ЄРДР особу СБ України внести відомості про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР.
У судовому засіданні заявник наполягав на задоволенні скарги, оскільки в діях суддів Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 він вбачає склад злочину з огляду на те, що вказані судді приймали рішення про відмову у задоволенні поданих ним скарг.
Представник ГСУ СБ України до суду не прибув, направивши заяву про розгляд скарги без його участі. Зазначене відповідно до ст.306 КПК не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з наданою СБ України письмовою інформацією заяви ОСОБА_3 у день їх надходження направлені для вирішення до Генеральної прокуратури України.
Слідчий суддя, заслухавши доводи заявника, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
13.02.2014 гр. ОСОБА_3 звернувся до СБ України з заявою № 236, якою повідомив про вчинення суддею Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_6 злочинів, передбачених за ч.1 ст.396, ст.366, ч.2 ст.256, ч.3 ст.364, ч.1 ст.365, ст.356, ч.5 сь.186 , ч.4 ст.28, ч.1 ст.375, ч.2 ст.24 КК України.
Приймальнею СБ України 14.02.2014 прийнята заява ОСОБА_3 від 14.02.2014 № 234 щодо вчинення суддею Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_5 злочинів, які заявник кваліфікував за ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.3 ст.364 КК України.
Цього ж дня заявник подав до СБ України заяву від 14.02.2014 № 235 про вчинення суддею Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_6 злочинів, які, на його думку, необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.396, ст.366, ч.2 ст.256, ч.3 ст.364, ч.1 ст.365, ст.356, ч.5 сь.186 , ч.4 ст.28, ч.1 ст.375, ч.2 ст.24 КК України.
Також 14.02.2014 приймальнею СБ України прийнята заява гр. ОСОБА_3 № 237 про вчинення суддею Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_7 низки кримінальних правопорушень за ч.1 ст.396, ст.366, ч.2 ст.256, ч.3 ст.364, ч.5 ст.186, ч.4 ст.28, ч.1 ст.375, ч.2 ст.24 КК України.
Вказані заяви протягом 13.02.2014 та 14.02.2014 СБ України спрямовані до Генеральної прокуратури України.
Згідно ч.1 ст. 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Разом з тим, заяви гр. ОСОБА_3 містили повідомлення про вчинення злочинних, на думку заявника, дій суддями Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у зв'язку з прийняттям ними судових рішень.
Відповідно до ст.126 Конституції України Конституцією і законами України гарантується незалежність і недоторканість суддів. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Аналогічна гарантія незалежності суддів передбачена ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, за нормами частини 3 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кримінальна справа щодо судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником.
Співставлення положень ст.214 Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку внесення відомостей до ЄРДР та ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно порушення кримінальної справи відносно судді, приводить до висновку, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» в цій частині є спеціальною нормою права, оскільки регулює питання відкриття кримінального провадження (порушення кримінальної справи) стосовно чітко визначеного кола осіб.
Тоді як статтею 214 КПК передбачений загальний порядок процесуальних дій щодо інших, невизначених законом категорій громадян.
Таким чином, першочерговому застосуванню підлягає спеціальна норма права, тобто ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з ст.8 Конституції України Конституція має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Сукупність вказаних правових норм, їх тлумачення у взаємному зв'язку приводить до висновку, що внесення відомостей до ЄРДР щодо суддів слідчим будь-якого органу досудового розслідування або прокурором нижчого рівня, ніж Генеральний прокурор або його заступник, не відповідає Конституції України, оскільки такі дії зазіхають на незалежність суддів.
Таким чином, спрямування службовими особами СБ України заяв гр. ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України без попереднього внесення відомостей щодо суддів до ЄРДР не суперечить чинному законодавству, оскільки такими повноваженнями наділений лише Генеральний прокурор та його заступники.
У зв'язку із зазначеним слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги особи, яка подала скаргу, задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.126 Конституції України, ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.214, 216, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_4 щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинені кримінальні правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1