№1-кс/760/1781/18
(№760/2268/18)
26. 01. 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені за №12018100090000703 від 23.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені за №12018100090000703 від 23.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Від слідчого до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201810009000703 від 23.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 23.01.2018 року приблизно о 01 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини.
Згідно довідки КМКЛ №4 внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: проникаюче поранення черевної порожнини з ураженням брижи висхідної ободової кишки та великого сальника.
23.01.2018 року під час проведення огляду місця події, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції» в присутності двох понятих було виявлено та вилучено: ножиці зі слідами речовини бурого кольору вилучені з поверхні стільця, ганчірку зі слідами речовини бурого кольору виявлену біля шафи з речами на підлозі та змиви з лівої та правої руки ОСОБА_5 , 06.11.2018 року.
Слідчий в поданому клопотанні зазначав, що враховуючи необхідність проведення наступних слідчих дій, з метою тимчасового позбавлення інших осіб можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вказані речі, постала необхідність в накладенні арешту на: ножиці зі слідами речовини бурого кольору, ганчірку зі слідами речовини бурого кольору та змиви з лівої та правої руки ОСОБА_5 , 06.11.2018 року. до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні №12018100090000703 від 23 січня 2018 року.
В зв'язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, а тому, з метою збереження речових доказів, вважаю за можливе клопотання задовольнити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на ножиці зі слідами речовини бурого кольору, ганчірку зі слідами речовини бурого кольору та змиви з лівої та правої руки ОСОБА_5 , 06.11.2018 року. до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні №12018100090000703 від 23 січня 2018 року.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1