Справа № 761/16856/14-к
Провадження № 1-кп/761/1081/2014
Іменем України
19 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , перекладача ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014100100000166 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.289 КК України, -
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.289 КК України, відносно останнього застосований запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою.
Відповідно до ухвали суду від 20.10.2014 дію зазначеного запобіжного заходу продовжено по 20.12.2014.
У силу ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.
У судовому засіданні прокурор наполягав на продовженні строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки раніше встановлені ризики не зменшилися.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав думку прокурора.
Обвинувачений та захисник заперечували проти продовження дії вказаного запобіжного заходу, просили суд змінити його на менш суворий.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою з огляду на таке.
Відповідно до ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Згідно з положеннями ст.178 КПК суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зобов'язаний, з поміж іншого, врахувати тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушенні, за яким він обвинувачується.
Санкція ч. 4 ст. 190 КК України, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_7 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
На переконання суду, дана обставина є достатньо вагомою, аби спонукати обвинуваченого до дій щодо ухилення від суду.
Судом також приймається до уваги, що обвинувачений на території України перебуває без достатніх правових підстав, належить до громадянства іншої країни, що надає останньому додаткові можливості для реалізації намірів переховування від суду.
З огляду на те, що на даний час залишаються недопитаними низка свідків, суд не виключає наявності ризику незаконного впливу на них з боку обвинуваченого.
Зазначене приводить суд до висновку про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 на два місяці, тобто по 19 лютого 2015 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1