Справа № 761/32517/14-к
Провадження № 1-кс/761/12811/2014
Іменем України
12 листопада 2014 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу підозрюваного ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_4 на постанову слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_3 від 10.10.2014 про відмову у задоволенні клопотання щодо проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №220140000000000331.
На обґрунтування скарги підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що він 28.09.2014 звернувся до старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_3 з клопотанням про допит свідка ОСОБА_5 для встановлення достовірності інформації, що міститься у протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 21.07.2014, способу її надходження. Однак слідчий своєю постановою від 10.10.2014 відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
У зв'язку з цим ОСОБА_4 просив зобов'язати слідчого провести зазначену слідчу дію.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що після прийняття оскаржуваної постанови за його дорученням проведений допит свідка ОСОБА_5 , тобто клопотання підозрюваного фактично задоволено.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Як свідчить постанова слідчого від 10.10.2014 підозрюваний ОСОБА_4 звернувся до слідчого з клопотанням про направлення запиту до ВСП ЗС України з метою отримання інформації про військовослужбовців, які були затримані невідомими особами у період з 29.05.2014 по 01.07.2014, а також про здійснення допиту свідка ОСОБА_5 .
Пункт 7 частини 1 статті 303 КПК України передбачає можливість оскарження рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих та негласних слідчих дій.
Глави 20, 21 КПК містять вичерпний перелік слідчих та негласних слідчих дій. Вказані положення процесуального закону не відносять направлення запитів до слідчих або негласних слідчих дій.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК сторона захисту реалізовує своє право на збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади копій документів, відомостей тощо.
Отже відмова слідчого у направленні запитів на отримання інформації, яку підозрюваний вважає важливою для кримінального провадження, компенсується наданим стороні захисту правом самостійно звернутися до з запитом до відповідного органу державної влади.
Крім того, наданою слідчому судді копією протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 23.10.2014 підтверджено проведення слідчої дії - допиту свідка ОСОБА_5 , який ініційований підозрюваним ОСОБА_4 .
Наведене у своїй сукупності приводить слідчого суддю до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 306 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1