Справа № 761/5589/14-к
Провадження № 1-кс/761/2155/2014
Іменем України
21 лютого 2014 року м.Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого з ОВС СУКР ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №32012040380000028 за ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Душанбе, Республіка Таджикістан, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, обіймає посаду генерального директора ПрАТ «СК «Дніпроінмед», перебуває у шлюбі, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -
До Шевченківського районного суду м.Києва 20.02.2014 надійшло погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 клопотання старшого слідчого з ОВС СУКР ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_6 про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.
На обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що службові особи АСТЗТ «Дніпроінмед» (на даний час ПрАТ «СК «Дніпроінмед») в березні та червні 2006 року внесли завідомо неправдиві відомості до офіційних документів - протоколу № 62 загальних зборів акціонерів АСТ «Дніпроінмед» від 15.03.2006 та протоколу № 63 позачергових загальних зборів акціонерів АСТ «Дніпроінмед» від 05.06.2006 та на протязі 2006-2007р.р. використали їх з метою збільшення статутного фонду товариства шляхом додаткового випуску акцій за рахунок реінвестиції дивідендів, без збереження пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді АСТЗТ «Дніпроінмед».
Крім цього, службові особи АСТЗТ «Дніпроінмед» в січні-лютому 2007 року склали та видали завідомо неправдивий офіційний документ - декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика за 2006 рік, надану до ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська, в якій в результаті збільшення статутного фонду товариства, шляхом додаткового випуску акцій за рахунок реінвестиції дивідендів, без збереження пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді АСТЗТ «Дніпроінмед» не відобразили суму податку на доходи (прибуток) страховика, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету.
В умисному ухиленні від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, підозрюється ОСОБА_4 , якій 18.03.2013 повідомлено про підозру.
16.08.2013 прокуратурою м. Дніпропетровська кримінальне провадження в частині підозри, висунутої ОСОБА_4 , закрито.
20.12.2013 Генеральною прокуратурою України постанову про закриття кримінального провадження в частині відносно підозрюваної ОСОБА_4 скасовано.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 на неодноразові виклики до слідчого не з'являлась, за місцем реєстрації та проживання фактично не знаходилась, 10.01.2014 оголошено її розшук з одночасним зупиненням досудового розслідування, досудове розслідування відновлено 20.02.2014.
На переконання слідчого, зазначене свідчить про можливість того, що підозрювана буде у подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрювана та її захисник заперечували проти застосування до ОСОБА_4 запропонованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, наполягаючи на відсутності в її діях складу інкримінованого злочину та ризиків неправомірної процесуальної повіденки.
Заслухавши осіб, які прибули до судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.
При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази ті обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення даних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення твердого переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку вірогідності того, що ОСОБА_4 буде переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що прийняті стороною обвинувачення дії гарантовано забезпечували обізнаність підозрюваної про скасування уповноваженим органом постанови про закриття щодо неї кримінального провадження.
Водночас, факт відновлення стосовно особи досудового розслідування не перешкоджає підозрюваному вільно пересуватися в рамках обмежень, передбачених застосованим до нього запобіжним заходом.
У силу ст.203 КПК запобіжний захід припиняє свою дію у разі закриття кримінального провадження.
Таким чином, стосовно ОСОБА_4 будь-які обмеження щодо використання нею свого права на вільне пересування після 16.08.2013 не діяли, її перебування у період з 30.12.2013 по 11.01.2014 за межами країни не є тотожними переховуванню від органу досудового розслідування.
З огляду на вказане, стороною обвинувачення не доведений ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування.
Вирішуючи питання про наявність ризику перешкодити кримінальному провадженню, слідчим суддею приймається до уваги, що в силу свого посадового становища, а також з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання підозрюваної винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення, ОСОБА_4 може вжити заходів для ускладнення встановленню обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Зазначене свідчить, що органом досудового розслідування даний ризик доведений.
Наданими слідчому судді матеріалами не підтверджується припущення слідчого про наявність ризику, що підозрювана продовжить злочинну діяльність або вчинить інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст. 199 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Статтею 178 КПК передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя також зобов'язаний, крім існуючих ризиків, оцінити в сукупності й інші обставини, у тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, репутацію, майновий стан тощо.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам, слідчий суддя відмічає, що підозрювана тривалий час має незмінне місце роботи, постійне місце проживання, за місцем мешкання позитивно характеризується, на її утриманні перебуває непрацездатна матір.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з наданими стороною захисту даними, розмір доходів підозрюваної за місцем її роботи за 2013 рік становить 12 781, 83 грн.
Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини застава призначена забезпечити належну процесуальну поведінку, а не відшкодування збитків.
Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається, її особистістю, добробутом, тобто тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб переважити бажання уникнути кримінальних процедур.
Сукупність зазначених факторів приводить до висновку про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної у разі застосування до неї застави у межах, визначених згаданою нормою.
Внесення коштів на депозитний рахунок суду здійснюється на підставі платіжного доручення обвинуваченого чи заставодавця не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого з ОВС СУКР ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістедесят) грн.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до старшого слідчого з ОВС СУКР ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_6 за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м.Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва).
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал платіжного документу має бути наданий старшому слідчому з ОВС СУКР ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_6 .
У разі якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
При зверненні застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1