Справа № 761/10703/17
Провадження № 2/761/4461/2017
14 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,
при секретарі Шилан Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на користування електричною енергією, -
Представник КП «Київський метрополітен» (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором на користування електричною енергією від 30.12.2011 № 292 Е 11 у розмірі 4 331, 38 грн., індекс інфляції - 1961, 96 грн., 3 % річних - 270, 23 грн., а всього 6563, 57 грн. та судовий збір у розмірі 1600 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір оренди від 04.09.2007 № 133-Упр(ДВ)-07 (далі по тексту - Договір № 1) та Договір на користування електричною енергією від 30.12.2011 №292Е11 (далі по тексту - Договір № 2). Договори неодноразово пролонговувались. Зазначені договори припинили свою дію, об'єкт оренди повернутий позивачу. Разом з тим, відповідачем недотримано умов договору № 2 та не здійснено оплату за користування електричною енергією за період з 31.12.2014 по 30.04.2015 в сумі 4 331, 38 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість. У відповідності до ст. 625 ЦК України, позивач також просить стягнути на свою користь 3 % річних за період з 06.01.2015 по 21.03.2017 в розмірі 270, 23 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2015 року по лютий 2017 року в розмірі 1961, 96 грн. 22.04.2016 відповідач припинив свою діяльність як суб'єкт господарювання. У зв'язку з цим позивач був змушений звернутись до суду із вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав письмові заперечення, відповідно до яких просив справу розглядати за його відсутності, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з тих підстав, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Зазначив, що державна реєстрація його як ФОП була скасована ще 22.06.2010, тому договори, укладені між сторонами, не могли пролонговуватись, договір № 2 не є дійсним. Крім того, так як позивач звернувся просто до відповідача як до фізичної особи, то підстави для задоволення позову відсутні. Відповідач ставить під сумнів законність договорів, укладених між сторонами, оскільки вважає, що вони підписані особою без відповідних на те повноважень, відсутні докази того, що підписи на договорах зроблені відповідачем. Відповідач не був повідомлений про наявність боргу за електричну енергію. Також позивач не має ліцензії на постачання електричної енергії.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до Статуту Комунального підприємства «Київський метрополітен», КП належить комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі розпоряджень КМУ від 30.06.98 № 464-Р та КМДА від 28.10.98 № 2155 «Про зарахування майна державного майна підприємства у комунальну власність територіальної громади м. Києва» і підпорядковано Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) (п. 1.1. Статуту).
Відповідно до п. 5.2. Статуту, майно Підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплено за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником або уповноваженим ним органом, з обмеженням правомочності розпоряджання щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених законодавством України.
Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Правовідносини з приводу використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам врегульовані положеннями Закону Україну Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В судовому засіданні встановлено, що 04.09.2007 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізична особа (Орендар) ОСОБА_1 укладено Договір оренди № 133-Упр (ДВ)-07, за умовами якого Орендар на підстав рішення Київради від 21.12.206 № 526/583-1 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (приміщення, розташоване між маршовими сходами), далі об'єкт оренди, з адресою: станція метро «Дарниця», для торгівлі непродовольчими товарами (п. 1.1. Договору № 1).
Цей Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування Орендарем об'єктом (п. 1.2. Договору № 1).
Відповідно до п. 4.4. Договору № 1, Орендар після припинення дії договору оренди та у раз відмови у продовжені договору оренди зобов'язаний протягом 10 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Орендодавця.
Строк дії Договору становить з 04.09.2007 по 02.09.2008. Після закінчення строку дії цього Договору, його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради. Одностороння відмова від Договору не допускається. Договір припиняється у разі невиконання істотних умов договору або його порушення, у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.1. - 9.5. Договору №1).
Згідно Акту прийому-передачі майна в оренду від 04.09.2007, позивач передав, а відповідач прийняв приміщення між маршовими сходами переходу станції метро «Дарниця», площею 13, 6 кв.м. Акт є невід'ємною частиною Договору № 1.
Також до зазначеного Договору наявний Додаток № 2 - Розрахунок місячної плати.
Між сторонами було укладено ряд Додаткових угод (за № 324 від 15.10.2007, за № 90 від 11.02.2008, за № 222 від 03.09.2008, за № 301 від 31.12.2008, за № 360 від 31.03.2009, за № 580 від 01.06.2009, за № 254 від 01.04.2010, за № 338 від 28.09.2011, ) до Договору оренди, відповідно до яких строк дії оренди продовжувався, та змінювались деякі положення щодо здійснення орендних платежів та розрахунків місячної орендної плати.
В судовому засіданні також встановлено, що між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» Структурний підрозділ «Служба електропостачання» в особі начальника служби ОСОБА_3 та відповідачем, як фізичною особою підприємцем 30.12.2011 укладено Договір № 292Е11 на користування електричною енергією, відповідно до умов якого Метрополітен (позивач) надає можливість Користувачу (відповідачу) користуватись електроенергією, як послугу, для здійснення своєї господарської діяльності на станціях метрополітену, а Користувач своєчасно проводить оплату Метрополітену за використану енергію, згідно з діючим тарифом ПАТ «Київенерго», виконує інші умови, визначені цим Договором та іншими законодавчими актами (п. 1.1. Договору № 2).
Згідно п. 1.2. Договору № 2, Метрополітен здійснює підключення об'єктів Користувача, які знаходяться на території станції Метрополітену «Дарниця» - на підставі договору оренди № 133-Упр(ДВ)-07 від 04.09.2007 (термін дії Договору до 31.03.2012).
Позивач за вказаним Договором, зокрема, зобов'язався надавати відповідачу можливість використовувати електроенергію (пп. 2.1.2 Договору № 2).
Відповідач зобов'язався, серед всього іншого, до 20 числа розрахункового місяця надавати до відділу планування та обліку електроенергії показання приладів обліку, оплачувати вартість спожитої енергії (пп. 2.2.3.,2.2.4. Договору № 2).
Згідно п. 5.1. Договору № 2, Користувач самостійно одержує рахунок з розрахунком витрат та тарифом в бухгалтерії служби електропостачання. Оплата за використану електроенергію (компенсації її вартості) здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого Метрополітеном рахунка та Акта здачі-приймання робіт (надання послуг) по тарифу ПАТ «Київенерго».
Положеннями п. 2.4. Договору № 2 визначено, що у разі звільнення займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т.ч. банкрутства) Користувач повинен повідомити Службу електропостачання Метрополітену за 7 днів до зміни власника приміщення і в цей саме термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором до дня зміни власника приміщення включено, а Метрополітен повинен припинити постачання електроенергії з дня звільнення Користувачем приміщення.
Зазначений договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012, але у всякому випадку Договір діє до закінчення терміну дії договорів оренди № 133-Упр(Др) від 04.09.2007 (п. 6.5. Договору № 2).
В подальшому сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до зазначеного Договору № 2 від 30.03.2012, відповідно до якої термін дії договору було продовжено до 30.06.2012, Додаткову угоду № 2 від 27.06.2012, відповідно до якої термін дії договору продовжено до 30.09.2012, Додаткову угоду № 3 від 28.09.2012, відповідно до якої термін дії договору продовжено до 31.12.2012, Додаткову угоду № 4 від 29.12.2012, відповідно до якої термін дії договору продовжено до 31.03.2013, додатково сторони визначили, що Метрополітен має право достроково припинити дію Договору № 2 в односторонньому порядку у випадку ненадання дозволу на продовження дії договору оренди від 04.09.2007 №133-Упр(ДВ)-07 або у випадку відмови укладання нового договору оренди.
Сторони також підписали Додаткову угоду № 5 від 31.03.2013, відповідно до якої термін дії договору продовжено до 31.12.2013, крім того п. 6.10 Договору № 2викладено в новій редакції, а саме: «ФО-П ОСОБА_1 має статус платника єдиного податку. При зміні статусу ФО-П ОСОБА_1 зобов'язується письмово повідомляти про це Метрополітен протягом 5 днів».
24.12.2013 сторони підписали Додаткову угоду № 6 до Договору №2, відповідно до якої продовжено строк дії договору до 31.12.2014.
26.12.2014 між сторонами підписано Додаткову угоду № 7 до Договору № 7, згідно з якою строк дії Договору № 2 продовжено до 28.05.2015. Крім того, п. 5.1. Договору № 2 викладено в новій редакції, а саме: «Користувач самостійно одержує рахунок-фактуру» та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) в бухгалтерії КП «Київський метрополітен». Оплата за використану електроенергію (компенсація її вартості) проводиться Користувачем на вказаний Метрополітеном поточний рахунок по тарифу ПАТ «Київенерго» щомісяця не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим періодом на підставі рахунка або акта здачі-приймання робіт (послуг). Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок Метрополітену. Направлення документів може проводитись будь-яким видом: електронною поштою, телефаксом з подальшим отриманням оригіналів документів не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.»
Зазначені Додаткові угоди є невід'ємними частинами Договору № 2.
З врахуванням наведеного, судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, а Договір оренди № 133-Упр(ДВ)-07 від 04.09.2007 та Договір № 292Е11 на користування електричною енергією, є взаємопов'язаними, оскільки припинення дії Договору № 2 залежить від припинення дії Договору № 1. Крім того, договори неодноразово пролонгувались, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Згідно Акту приймання-передачі від 14.08.2015, підписаного сторонами відповідно до Договору оренди від 04.09.2007, Орендар передав, а Орендодавець прийняв приміщення між маршовими сходами переходу станції метро «Дарниця», площею 13, 6 кв.м. Акт є невід'ємною частиною Договору оренди.
Таким чином, об'єкт оренди був повернутий позивачу, в договори припинили свою дію.
Разом з тим, на момент припинення зазначених договорів у відповідача залишись непогашена заборгованість за надані послуги з електропостачання.
Позивач листом від 29.04.2015 за № 15/6-1035, від 22.04.2015 за № 15/6-984, від 03.07.2015 за 15/6-1465 звертався до відповідача з повідомленням про наявність простроченої заборгованості. Зазначені повідомлення направлялись відповідачу рекомендованим листом з повідомленням разом з відповідними актами про надання послуг.
08.10.2015 позивач звернувся до відповідача з Претензією щодо сплати заборгованості за договором на користування електричною енергією від 30.13.2011 № 292Е11 в сумі 6 913, 14 грн. з відповідним розрахунком заборгованості.
Разом з тим, відповідач залишив поза увагою зазначену претензію.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та ту обставину, що відповідачем не було дотримано умов Договору № 2 та в порушення п. 5.1. Договору, не здійснено оплату за користування електричною енергією, внаслідок чого утворилась заборгованість, і зазначений факт встановлений в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором на користування електричною енергією від 30.12.2011 № 292 Е 11 у розмірі 4 331, 38 грн., індекс інфляції - 1961, 96 грн., 3 % річних - 270, 23 грн., а всього 6563, 57 грн.
Щодо заперечень відповідача, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України, засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2010 скасовано державну реєстрацію відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності. Разом з тим, відомостей про набрання постановою законної сили до матеріалів справи не надано.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача ОСОБА_1, дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем - 22.04.2016 № 20740100002012985 (інформація надана станом на 21.03.2017).
За таких обставин суд приходить до висновку, що на момент укладення спірних договорів відповідач мав статус підприємця.
З врахуванням наведеного, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини. На які посилався відповідач в своїх запереченнях, зокрема, останнім не надано доказів ані відсутності повноважень у позивача на підписання спірних договорів, ані доказів їх недійсності. Не надано доказів і того, що державна реєстрація відповідача як суб'єкта господарської діяльності була припинена в 2010 році.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1600 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 509, 526, 526, 638, 642, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд -
Позов Комунального підприємства «Київський метрополітен» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на користування електричною енергією - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (адреса: м. Київ, просп. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913, рах. 26006032079400 у АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) заборгованість за договором на користування електричною енергією від 30.12.2011 № 292 Е 11 у розмірі 4 331, 38 грн., індекс інфляції - 1961, 96 грн., 3 % річних - 270, 23 грн., а всього 6563, 57 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (адреса: м. Київ, просп. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913, рах. 26006032079400 у АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) судовий збір у розмірі 1600 грн.
Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: