Справа № 127/3659/16-ц
Провадження № 2/127/6244/17
06 лютого 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,
при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,
за участю: представника позивача - адвоката ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку квартири, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за вищезазначеними позовами.
01.02.2018 року на адресу суду надійшла письмова заява відповідача за зустрічним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, оскільки, на її думку, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
В судовому засіданні відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_3 підтримали заяву та просили суд останню задовольнити.
Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - адвокат ОСОБА_1 заперечив проти задоволення вищезазначеної заяви у зв'язку з безпідставністю.
Заслухавши заяву, думки та доводи сторін з приводу останньої, суд вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одними із видів забезпечення позову відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою №76 у будинку №172 по вул. Князів Коріатовичів у м. Вінниця, оскільки вона являється власником 1/5 частки вказаної квартири на підставі договору дарування від 24.01.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №208. Інші 4/5 частки належать відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_4
ОСОБА_2 в судовому засіданні стверджувала, що під час розгляду справи їй стало відомо, що спірна квартира відчужена, на сьогодні власником квартири є ОСОБА_5 Враховуючи довготривалість вчинення протиправних дій ОСОБА_4 щодо позбавлення позивача за зустрічним позовом права користування та розпорядження власним майном, яке полягало у спробі припинити право власності на її частку у спільному майні, позивач за зустрічним позовом вважає, що в майбутньому можуть мати місце такі протиправні дії і з боку ОСОБА_5
Разом з тим, суд звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №97805775 від 19.09.2017 року власником квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_5, державна реєстрація права власності на вказану квартиру за ОСОБА_5 є чинною та ніким не скасована. А відтак, права відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 як власника можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням даного заходу.
Виходячи з встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, однак відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення зустрічного позову про встановлення порядку користування квартирою, враховуючи, що наразі власником квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_5, державна реєстрація права власності на вказану квартиру за ОСОБА_5 є чинною та ніким не скасована.
Окрім того, враховуючи характер і обсяг позовних вимог, вид забезпечення позову, про застосування якого просить позивач за зустрічним позовом, а також його обсяг, останній не є співмірним заявленим вимогам, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: