Справа №127/4032/16-к
Провадження №1-кп/127/408/17
02 лютого 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
колегія суддів в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Вінниці матеріали кримінального провадження №42015020420000195 внесеного в Єдиний державний реєстр досудового розслідування від 14 липня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України,-
В провадження судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 24 січня 2017 року надійшли матеріали кримінального провадження №42015020420000195 внесеного в Єдиний державний реєстр досудового розслідування від 14 липня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України.
Прокурор ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні просив суд постановити ухвалу про призначення обвинувального акту до судового розгляду, вважаючи, що під час досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачає. Судове засідання просив проводити за відсутності обвинуваченого, щодо якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування. Разом з тим зазначив, що обвинувачений ні в міждержавному розшуку, ні в міжнародному розшуку не перебував та не перебуває.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти призначення судового розгляду, крім того його було призначено захисником без урахування вимог КПК, без згоди обвинуваченого, він його ніколи не бачив.
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Згідно вимог ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Аналіз зазначених норм закону дає підстави стверджувати, що рішення про спеціальне судове провадження суд може ухвалити не за власною ініціативою, а лише на підставі клопотання прокурора, який зобов'язаний додати до свого клопотання матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.
Для забезпечення відповідності кримінального провадження у відсутності обвинуваченого (in absentia) загальним засадам кримінального провадження сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя).
ЄСПЛ неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що само по собі заочне засудження особи, за умови закріплення у національному законодавстві можливості оскаржити таке судове рішення та його перегляду після з'явлення особи, не є порушенням статті 6 Конвенції, якщо при цьому забезпечуються всі закріплені Конвенцією права особи, обвинувачуваної у кримінальному правопорушенні, зокрема право на юридичну допомогу та справедливий судовий розгляд.
Статтею 20 КПК України закріплене право на захист, зокрема підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Така норма національного українського законодавства кореспондується із статтею ч. 3 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка передбачає, що «кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: с) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.» На такому підході наголошує Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Ван Гейзем проти Бельгії», «Шомоді проти Італії», «Меденица проти Швейцарії».
Згідно практики Європейського Суду захисник у кримінальному процесі розглядається не як окрема процесуальна фігура, а як учасник, який невідривно зв'язаним зі своїм підзахисним. Вся його діяльність має бути спрямована на захист обвинуваченого у відповідності з його інтересами, що може бути досягнуто лише після спілкування та узгодження позиції захисту. Той факт, що особа ухиляється від слідства та суду сам по собі не позбавляє його саме в розумінні статті 6 Конвенції права на захист захисником за власним вибором.
Європейський Суд визнає порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції у поєднанні з підпунктами «b» і «c» пункту 3 статті 6 Конвенції коли обвинуваченому, підозрюваному не надано можливості підготувати свій захист та ефективно скористатись допомогою захисника. (справа «Лучанінова проти України»).
Кримінальним процесуальним кодексом України чітко регламентовано можливість залучення захисника як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом. (ст. ст. 48, 49 КПК України). Для останнього випадку необхідним є сукупність умов, - коли участь захисника є обов'язковою, і коли обвинувачений самостійно захисника не залучив. У даному кримінальному провадженні захисник залучений з порушенням вимог закону, зі своїм підзахисним ніколи не спілкувався, тому не може ефективно здійснювати його захист.
З урахуванням наведеного суд не знаходить підстав для спеціального судового провадження.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам закону.
Згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України» №223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.
Відповідно до вимог ст. 384 КПК України прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження до обвинувального акту відносно ОСОБА_7 прокурором не надано таких додатків як розписка обвинуваченого про те, що він отримав копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних з його підписом. Натомість в якості додатків надано розписки адвоката ОСОБА_6 про те, що він отримав копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Вказане є грубим порушенням положень КПК України та прав обвинуваченого, оскільки виключно обвинувачений має право заявляти клопотання про здійснення судового розгляду судом присяжних. Згідно ч. 4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику. КПК України не містить положень, які б дозволяли захиснику, який жодного разу не спілкувався зі своїм підзахисним, перебирати всі права та повноваження обвинуваченого на себе, в тому числі щодо здійснення судового розгляду судом присяжних.
За таких обставин суд вважає, що у даному кримінальному провадженні судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту не може бути призначений, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 369, 370, 372 КПК України, колегія суддів -
Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України, відомості внесені 14 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015020420000195 повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області на протязі 7 діб.
Головуючий:
Судді: