Справа № 591/5948/17
Провадження № 2/591/506/18
05 лютого 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи: Служба у справах дітей Сумської міської ради, Сумський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
про позбавлення батьківських прав -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду і остаточно уточнивши свої позовні вимоги мотивує тим, що 21.06.2013 року по 03.11.2014 року перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з нею, батьком якого є відповідач. Батько дитини ухиляється від виконання обов»язків по вихованню дитини, участі у вихованні дитини не приймає, здоров'ям дитини не цікавиться, не надає матеріальної допомоги на утримання сина. Просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка ОСОБА_1, її представник ОСОБА_5 в письмових заявах позов підтримали, просять слухати справу без їх участі.
Відповідач ОСОБА_2 про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився.
Представник 3-ї особи - Служби у справах дітей Сумської міської ради в письмовому висновку наданому до суду вважають за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник Сумського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в письмовій заяві просить розглядати справу без її участі.
31.10.2017 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми було відкрито провадження у справі і призначено до судового розгляду на 20 грудня 2017 року. Слухання справи відкладалося із за відсутності даних про належне повідомлення відповідача і його неявку.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи зі слідуючого:
Судом при розгляді справи встановлено, що 21.06.2013 року по 03.11.2014 року сторони перебували у шлюбі.
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8).
Дитина перебуває на утриманні матері, відповідач ухиляється від виконання обов»язків по вихованню дитини, участі у вихованні дитини не приймає, здоров»ям дитини не цікавиться, не надає матеріальної допомоги на утримання сина.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29.05.2014 року з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 600 грн. щомісячно до повноліття дитини (а.с.14).
Відповідач аліменти на утримання дитини не сплачує, відповідно до довідки Зарічного відділу ДВС м. Суми заборгованість по аліментам складає - 24274 грн..
Відповідно до довідки наданої Сумським дошкільним навчальним закладом №36 «Червоненька квіточка» СМР дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує вказаний дошкільний навчальний заклад, за час перебування дитини в закладі батько не мав спілкування з вихователями групи, дитину не приводив до дитячого закладу, не забирав, не відвідував протягом дня, на батьківські збори не приходив (а.с.19).
Служба у справах дітей Сумської міської ради надала висновок від 02.02.2018 року відповідно до якого вважає за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач, як батько самоусунувся від виховання сина та нехтує батьківськими обов»язками: не виявляє турботи щодо свого сина, не цікавиться його особистим життям, здоров»ям та вихованням, не надає належної матеріальної допомоги синові.
Обов»язок батьків піклуватися про здоров»я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, і утримувати її до повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст.ст. 150, 180 Сімейного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст.141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов»язків щодо дитини.
У відповідності з ч. 2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов»язаний брати участь у її вихованні.
У відповідності з ч. 4 ст.155 СК України ухилення кого-небудь із батьків від виконання батьківських обов»язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Ст. 164 ч.1 п. 2 СК України вказує, що батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно статті 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Україною 21.02.1990 року, найважливіший обов»язок матері і батька це обов»язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов»язані піклуватися про здоров»я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти. Це визначено ст. 150 СК України.
В ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє в Україні з 27.09.1991 pоку, вказано: «Держави-учасники зобов»язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для злагоди, приймаючи до уваги права та обов»язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».
Згідно положень вказаної Конвенції, Закону України «Про охорону дитинства», Європейської Конвенції «Про здійснення прав дітей», ратифікованої Україною 03.08.2006 року, Конвенції «Про юрисдикцію, право, яке признається, виконується та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей», ратифікованої Україною 14.09.2006 року, гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків.
Таким чином судом встановлено, що батько дитини ухиляється від виконання обов'язків по вихованню дитини, повністю втратив зв»язок з сином, а тому діючи в інтересах дитини, його необхідно позбавити батьківських прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1) батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ КЛИМЕНКО А.Я.